Д. Олдрідж "Останній дюйм"

Отак він і залишився з порожніми руками, коли не брати до уваги байдужу дружину, якій він не був потрібен, та десятирічного сина, що народився надто пізно і, — Бен розумів десь у глибині душі, — чужого їм обом,            , неприкаяного хлопчика, який у десять років розумів, що мати ним не цікавиться, а батько —                 , яка не знає, про що з ним говорити, різка й небагатослівна в ті лічені хвилини, коли вони бували разом.

Але Деві сидів похнюпившись, а Бен більше й більше          , що взяв його, і сумовито поглядав на величезну мертву пустелю узбережжя Червоного моря, котра розстилалася під крилом літака

Він знав, що тон у нього        , і сам завжди дивувався, чому не вміє розмовляти з хлопчиком.

— Найголовніше — це правильно розрахувати, — сказав Бен. — Коли вирівнюєш літак, треба, щоб відстань до землі була              .

Бен не почув відповіді, тому що знову знепритомнів; цього разу він був без пам'яті довше і опам'ятався тоді, коли хлопчик перев'язував йому ліву руку. Серйозне, напружене, бліде личко сина скривилось від      , але він з відчайдушною мужністю старався виконати своє завдання.

Цей хлопець із спокійним обличчям був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий і навіть невгамовний характер. Але бліде, трохи широкувате обличчя виглядало зараз          . Помітивши пильний погляд батька, Деві одвернувся і заплакав.

Його тон здивував Бена: батько ніколи ще не чув у голосі хлопця ні протесту, ні тим більше      . Виявляється, обличчя його сина могло приховувати ці почуття. Невже можна роками жити з сином і не розглядіти його обличчя?

— У житті можна зробити все, що завгодно, Деві, — промовив він кволим голосом, — якщо               .

Отже, Деві все-таки запам'ятав, що треба вирівняти літак, держати потрібні оберти мотора і швидкість! Він це запам'ятав.         хлопчина! Він долетить, Він впорається!

Тільки раз за свої десять років він            , що його батько — льотчик . Але він пам'ятав усе, що батько розповідав йому про цей літак, і багато про що догадувався, чого батько не говорив.

Коли привели Деві, Бен побачив, що це була та сама дитина, з тим самим обличчям, яке він зовсім недавно вперше розглядів. Але справа була не в тому, що розглядів Бен, важливо було дізнатися, чи зумів хлопець що-небудь побачити в                 ?