Читання тексту мовчки "З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ВОЛОНТЕРСТВА"

Заголовок тексту відображає його...

Фразеологізмом є сполука

Прочитайте текст.

(1–4) Одним із найвагоміших досягнень сучасної України є активний розвиток волонтерського руху. Сам термін «волонтер» походить із французької мови (volontaire) і означає «доброволець». Тобто волонтерська діяльність — це безкорислива праця на благо суспільства. Основним принципом волонтерства є добровільність, адже люди, які займаються цією справою, керуються власним бажанням допомогти. Вони працюють без оплати, а єдиною винагородою для них є вдячність громади.

(5–6) Історія волонтерства в Україні сягає XIX століття, коли почали з’являтися громадські організації, що опікувалися лікарнями для незаможних, притулками та безкоштовними їдальнями. Однак із приходом імперської влади цей рух було зупинено.

(7–11) Відродження волонтерства в Україні розпочалося у перші роки незалежності. Так, у 1992 році була створена служба «Телефон довіри», що складалася виключно з волонтерів. З часом сфера волонтерської діяльності розширювалася, особливо під егідою релігійних спільнот. Наприклад, у 90-х роках минулого століття виникла Християнська медична асоціація України. Завдяки підтримці Української лютеранської церкви понад 15 років діють «Медична клініка на колесах» та багато інших ініціатив.

(12–14) Проте до 2014 року волонтерський рух в Україні розвивався значно повільніше, ніж у багатьох країнах світу. За рейтингом «World Giving Index», у 2010 році Україна посідала лише 150-те місце, адже волонтерською діяльністю займалося лише 5 % населення. Втім, революційні події 2013–2014 років та подальші політичні зміни кардинально змінили ситуацію.

(15–16) Сьогодні волонтери разом із військовими наближають перемогу. Завдяки їхній самовідданій праці Україна захищає свій суверенітет, підтримує боєздатність армії та моральний дух суспільства (за М. Матяшем).

Антонімічні прислівникові сполуки наявні в реченнях

Ключовими словами в тексті є

Прочитайте текст.

(1–4) Одним із найвагоміших досягнень сучасної України є активний розвиток волонтерського руху. Сам термін «волонтер» походить із французької мови (volontaire) і означає «доброволець». Тобто волонтерська діяльність — це безкорислива праця на благо суспільства. Основним принципом волонтерства є добровільність, адже люди, які займаються цією справою, керуються власним бажанням допомогти. Вони працюють без оплати, а єдиною винагородою для них є вдячність громади.

(5–6) Історія волонтерства в Україні сягає XIX століття, коли почали з’являтися громадські організації, що опікувалися лікарнями для незаможних, притулками та безкоштовними їдальнями. Однак із приходом імперської влади цей рух було зупинено.

(7–11) Відродження волонтерства в Україні розпочалося у перші роки незалежності. Так, у 1992 році була створена служба «Телефон довіри», що складалася виключно з волонтерів. З часом сфера волонтерської діяльності розширювалася, особливо під егідою релігійних спільнот. Наприклад, у 90-х роках минулого століття виникла Християнська медична асоціація України. Завдяки підтримці Української лютеранської церкви понад 15 років діють «Медична клініка на колесах» та багато інших ініціатив.

(12–14) Проте до 2014 року волонтерський рух в Україні розвивався значно повільніше, ніж у багатьох країнах світу. За рейтингом «World Giving Index», у 2010 році Україна посідала лише 150-те місце, адже волонтерською діяльністю займалося лише 5 % населення. Втім, революційні події 2013–2014 років та подальші політичні зміни кардинально змінили ситуацію.

У діаграмі подано інформацію з абзацу

У тексті немає мікротеми про...

Який основний принцип волонтерства?

Коли в Україні почав формуватися волонтерський рух?

Яку волонтерську службу було створено в Україні у 1992 році?

Яка релігійна організація сприяла створенню «Медичної клініки на колесах»?

Яке місце посідала Україна в рейтингу «World Giving Index» у 2010 році?

Що змінило розвиток волонтерського руху в Україні після 2014 року?