Читання мовчки тексту, що містить прислівники, з’ясування ролі прислівників у мовленні (за текстом "Моя Малоросія")

Уважно прочитайте частину тесту та виконайте завдання 1-6 за змістом прочитаного.

Моя мати - Малоросія

Відомий український поет, байкар, перекладач, педагог і мовознавець Левко Іванович Боровиковський народився 1806 року в селі Мелюшках (за свідченням старожилів, село заснував якийсь Мельник або, за іншою версією, Мелюх) на Полтавщині в родині поміщика, що походив із старовинного козацького роду. Дід поета – Лука Боровик захоплювався живописом та вправно грав на цимбалах. Свій хист дід передав дітям і онукам. Відомим на всю Російську імперію художником-портретистом був дядько Левка – Володимир Боровиковський. Батько майбутнього поета також умів і любив малювати. Тому селяни по-вуличному кликали Боровиковських Маляренками, а весь куток, де вони жили, - Маляренківщиною.

Близькість до природи, до простих людей, атмосфера шаноби до мистецтва, не могли не вплинути на формування любові до рідної мови й культури, естетичних смаків чутливого хлопчика Левка, не сприяти ранньому пробудженню в нього потягу до літературної творчості.

Читати й писати хлопець навчився дома. Здобувши початкову освіту, навчався в Полтавській гімназії. Інтерес до художньої літератури помітно зріс під час навчання Левка на історико-філологічному факультеті Харківського університету.

Особливий вплив на юнака мав відомий український поет, ректор університету Петро Гулак-Артемовський. Лекції він читав блискуче, тому послухати їх приходили студенти з усіх факультетів. Крім того, улюблений професор керував літературним гуртком, заняття якого охоче відвідував Левко.

1.Левко Боровиковський народився в селі

Відомий портретист Володимир Боровиковський був поетові

По-вуличному селяни називали Боровиковських

Здобувши початкову освіту, Левко навчався

Вищу освіту Левко Іванович здобув на історико-філологічному факультеті

Ректор університету, де навчався Левко Іванович, був

Уважно прочитайте частину тесту та виконайте завдання 7-12 за змістом прочитаного

Після закінчення університету Левкові випало протягом шести років викладати історію й латинську мову в Курській гімназії. Проте поет важко переживає розлуку з рідним краєм. В одному з листів він зізнається, що в нього душа болить за Україною і якби він мав “крилечка соловеєчка”, полетів би туди, куди рветься його серце.

Нарешті Боровиковського переводять учителем до Полтавської гімназії, паралельно він починає викладати в Полтавському інституті шляхетних панночок. З випускницею цього закладу Левко одружився, створив щасливу родину, маючи п’ятьох синів і дочку.

Саме на цей період припадає розквіт творчої діяльності Боровиковського. Крім романтичних поезій та балад, з-під його пера з’являється чимало байок. Він розпочинає роботу над першим словником української мови.

У вступі до публікації записаних поетом народних приказок і загадок Левко Боровиковський писав: “ Моя мати – Малоросія: вона мене голубила й годувала, на все добре наставляла. Як щира дитина, я її слухав – і повік не забуду, що вона мені говорила, як на все добре вчила...”

На цей період припадає й чимало прикрощів. Незважаючи на обіцянки видавців, Боровиковському не вдалося видрукувати окремою книжкою хоча б частину зібраних і опрацьованих фольклорних матеріалів. А головне – словник української мови, надісланий до Російської академії наук, залишився нерозглянутим: автор навіть не одержав відповіді на свого листа. Останнє особливо прикро вразило Левка Івановича. Можливо, це відбилося на його здоров’ї: поета вразила хвороба, пов’язана з тяжким нервовим розладом, яка не полишала його до кінця життя.

За своє творче життя Левко Боровиковський написав понад 250 байок, 24 балади й думи, створені на народній основі, підготував до друку 150 українських народних пісень та 1200 прислів’їв і приказок. Поет уперше переклав українською мовою твори польського письменника Адама Міцкевича.

Відомостей про останні роки життя Левка Івановича Боровиковського майже не залишилося. Помер він 1889 року на 84 році життя, похований у рідних Мелюшках. (За В.Святовцем; 485 сл.)

7.Після закінчення університету Левкові випало викладати в Курській гімназії

Повернувшись на батьківщину, Лев Іванович викладав

Крім романтичних поезій та балад, з-під пера Левка Боровиковського з’являються

За своє творче життя підготував до друку

Левко Боровиковський уперше переклав українською мовою твори польського письменника

Прочитаний текст є зразком