Читання мовчки. Ірен Роздобудько " Підкидьок"

Запиши номер частини тексту , у межах якої ти зупинився/зупинилася через 3 хвилини.

1 - синій колір

2 - зелений колір

3 - чорний колір

У мене була найбільша мрія: знайти підки́дька. Адже мама категорично відмовлялася подарувати мені братика.

Ну й не треба, думала я, сама його знайду і принесу додому!

Мені здавалося, що немовлята-підкидьки лежать на кожному кроці, на кожній лаві у парку чи на порозі дитячої поліклініки.

Що таке буває, я дізналась із жалісної історії, яку мені колись прочитала бабуся. А ще я подивилася фільм, який так і називався — «Підкидьок». Отже, це правда!

О, мріяла я, мій малюк, якого я знайду, буде рум’яним та розумним, він одразу обхопить мене за шию, а я понесу його не в міліцію, а додому, мамі.

Ми купатимемо його, варитимемо йому кашу. А ще краще — я буду віддавати йому свою порцію, я ж манної каші все одно терпіти не можу.

А потім я гратимусь із ним у дворі на заздрість усім, хто бавиться неживими ляльками.

Ось так я мріяла, нишпорячи очима по лавах, порогах і кущах.

І нарешті трапилося диво! На міській алеї я знайшла те, чого так довго шукала. На лаві самотньо сиділа маленька дівчинка з великим рожевим бантом на голові. Я пильно роздивилася навколо: поруч нікого не було. Бідна дівчинка! І така гарненька! Так ось, якими вони бувають, ці підкидьки... Як добре, що я знайшла її першою!

Я підняла малу. Вона була доволі важка. Але я, сопучи й зупиняючись на кожному кроці, понесла її додому. Дівча всміхалося та щебетало щось мені на вухо.

Я ледве дісталася нашого третього поверху і штовхнула двері ногою.

— Мамо, мамо, йди швидше! Я знайшла дівчинку! — радісно закричала я. — Давай будемо її купати!

З кухні, витираючи руки об фартух, вийшла мама.

— О, господи... — тільки й змогла вимовити вона та повільно опустилася на стілець, тримаючись за серце.

Тут дівчинка голосно заревіла й почала смикати мене за коси.

Мама хутко зняла фартух, підхопила її на руки і суворо звернулася до мене:

— Де ти її взяла?

Я пояснила. Мама разом із дитиною миттю вибігла з хати. Я — слідом.

На алеї метушилася якась жінка, навколо неї зібрався натовп на чолі з міліціонером.

Мама щось довго пояснювала і перепрошувала. Натовп гудів, дехто сміявся, показуючи на мене пальцем. Жінка притискала до себе мого підкидька і сварила маму.

...Додому ми поверталися мовчки.

— Ну невже ти не розумієш, — згодом сказала мама, — що малюки — не гриби й не ростуть на кожному кроці?

Я все розуміла. Та все ж перед тим, як піднятися на сходи, зазирнула під лаву в дворі: може, хоч там причаїлося нічиє немовля?..

Від чийого імені ведеться оповідь у творі?

До якого жанру відноситься цей твір?

Хто такий підкидьок?

Про що мріяла дівчинка?

Чому дівчинка мріяла знайти підкидька?

Що мама категорично відмовилася дарувати дівчинці?

Про якого малюка мріяла дівчинка?

Де, на думку дівчинки, можна було знайти підкидька?

Що планувала робити дівчинка, якщо в їхній сім'ї зїявиться малюк?

Якої страви не любила дівчинка?

Якого кольору бантик був на голові у маленької дівчинки?

Як відреагувала мама дівчинки на підкидька?

Кого сварила мама "підкидька "?

Що , на вашу думку, означає вислів "нишпорити очима"? Напишіть одним словом.

Розташуй речення з тексту в правильній послідовності.