Читання мовчки (5 клас)

Прочитайте текст.

Як правило, він походжав по подвір'ю, засунувши руки в кишені. Руки були стиснуті в кулаки, і штани настовбурчувались, ніби в кишенях лежало по каменю.

Йому все так проходило. Розбиті шибки, зірвані уроки, бійки. До його матері завжди приходили вчителі й міліціонери. Вона мовчки вислуховувала. Потім говорила, що він відбився від рук, і починала тихо плакати.

Коли в школі погрожували йому виключенням, він, не моргнувши й оком, відповідав: «Нема такого закону, щоб людину виганяли на вулицю. Всеобуч! Обов'язкове навчання!» «У колонію беруть злочинців, а я не злочинець», — пояснював він у міліції.

Одного чудового дня він з'явився в дворі з палицею. Палиця була смугастою, схожою на міліцейський жезл, на шлагбаум, на шкіру зебри. І це приводило Мишка в захоплення. Він оперіщив хлопчика, який заґавився, і той залився слізьми.

По дорозі йому зустрілась жінка з дівчиною. Не слід було зупинятися й вступати в розмову. Тоді все було б гаразд. Жінка спитала: «У тебе дома хто-небудь осліп?» Він відповів: «Причому тут осліп? Ніхто й не думав осліпнути. Мені подобається — я й ходжу».

— З такими палицями тільки сліпі ходять. Сліпий палицею дорогу нащупує, а смуги на палиці для того, щоб всі знали: йде сліпий.

Жінка пішла. Він задумався. І думки перенесли його... на людне перехрестя.

Людина стояла на розі й дивилася в небо. На очах у неї були темні окуляри. А в руці вона тримала смугасту палицю. Мишко опинився поруч. Палиця манила, кликала, притягувала, дратувала. Він схопив палицю й помчав вулицею. На бігу оглянувся й побачив, що людина, як раніше, нерухомо стояла на розі.

Тепер він зрозумів, що вирвав палицю з рук сліпого. Палиця зіпсувала йому настрій. Він вирішив негайно позбавитися від неї. Замахнувся й закинув її за паркан.

А якщо сліпий усе ще стоїть на кінці тротуару, піднісши незрячі очі до неба, і не може кроку ступити без своєї смугастої палиці? Мишко поліз за палицею через паркан. Він умовляв себе не ходити до сліпого. Остаточно посварився сам з собою. Але йшов.

На перехресті сліпого вже не було. Що робити далі? Може, перехожі приймають його самого за сліпого, раз він тримає в руках смугасту палицю? Мимо проходили дві жінки. Одна сказала другій:

- Знаєш, тут на перехресті людину задавили.

- На смерть?

- Не знаю.

Може, це був сліпий... Він підбіг до жінок і спитав: «Він був сліпий?» Жінка здвигнула плечима: «Не знаю».

Треба знайти сліпого. Якщо він живий, то, напевно, блукає по місту, безпомічно виставивши вперед руки.

Мишко метався по вулицях, заглядав в обличчя перехожих. Він шукав підняте підборіддя, капелюх, зсунутий на потилицю, темні окуляри...

Безжалісний буравчик свердлив його свідомість, примушував думати про людину, для якої на землі завжди ніч і не допомагають ні зірки, ні ліхтарі... А Мишко бачить усе. І будинки, які відбиваються, як в річці, в мокрому асфальті. І метелика, який помилково залетів у місто. І листя, і хмари, і пташок. І сонце б'є йому в очі. Але яка людині від цього радість, коли через неї може загинути інша людина. (О.Маштабей)

До якого стилю належить даний текст?

Яке покарання, як правило, терпів хлопець за свої витівки?

Що відповідала мати на скарги?

Одного дня хлопець з'явився у дворі з ...

Хлопчика звали ...

Як пояснив герой, чому ходить з палицею?

Як пояснила жінка призначення смуг на палицях?

Яку групу слів за значенням вжито в даному реченні: «Палиця манила, кликала, притягувала, дратувала»?

Хлопець згадав людину, яка дивилися ...

Чому він захотів позбутися палиці?

Куди хлопець подів палицю?

Як автор образно назвав совість?