Читання мовчки 5 клас.

Прочитайте уважно текст

Дружба (297 слів)

Нерозлучні друзі Борис та Микита посварилися. Ось як це трапилось.

Минулої середи, ідучи зі школи, хлопці умовилися разом учити уроки. Увійшовши в двір, Борис побачив, що до його поштовиків пристав чужий голуб.

Та який же гарний голуб! Ясно-глинистий вертун, шия виблискує фіолетовим та рожевим, грає, мов райдуга. А хвіст високо носить, мало не на голову собі кладе.

У голуб’ятників закон такий: пристав голуб до твоїх – значить він твій. Цей красень-вертун, видно, здалеку прилетів…

Упіймавши голуба, Борис захоплено розглядав його. Насправді це був не голуб, а голубка, з малесеньким дзьобиком, сизими пухкими ніздрями, і очі були з рожевим відтінком, під колір райдужної шиї. Рідкісної краси й породи голуб.

Борис по-хазяйськи підв’язав йому крила і пустив у клітку. Насипав зерна, налив води.

Тут прийшов Микита. Побачивши голуба, він кілька хвилин не міг вимовити й слова. Тоді сказав:

- Знаєш, Борисе, я давно про такого мріяв… Слухай, на що міняємось? Що тобі за нього дати?

- Нізащо й ніколи в світі, - трохи наче злякано відповів Борис.

- Це називається друг… Хай він здохне, твій голуб! – вигукнув Микита й пішов з двору. – Не хочу я тебе знати більше!

Понад тиждень хлопці не розмовляли. Скільки не намагався Борис привернути увагу Микити, той уперто мовчав або коротко говорив: «Не в’язни!»

А оце вже другий день Микита не приходить до школи. Що трапилось?

Після уроків Борис сторожко зайшов у двір до Микити. Той жив тільки з матір’ю.

-Хто там? – почув Борис кволий голос тітки Соломії, Микитиної матері. – Заходь, Борю. Я оце захворіла. Пропасниця напала… То бідний Микита по господарству… Біля корови сусідка, спасибі їй… Уранці й увечері подоїть…

-Я зараз! – Борис причинив за собою двері.

Незабаром він повернувся. Ніс кошик з харчами, які передала мама для Микити і для хворої. За пазухою сидів красень-голуб. І навіть зовсім не шкода було Борисові з ним розлучатися.

Напиши у полі прочитано

До Борисових голубів пристав:

Новий голуб був: