Читання казки А. М'ястківського " Казка про яблуню"

На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце. І зайчатко, і лисичка називали його - дичка.

Хто головний герой казки?

Де виросло деревце?

І колись, давно- давно, липам скаржилось воно: Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике! Нині зовсім невеличке, п'ю водичку од кринички, що прозора, наче скло...Із зернятка я зросло. Ось довкола ліс буя! ...може, кленом стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю.

Що казало деревце липам?

Ким деревце мріяло стати?

Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало: ти із яблука, що впало. До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости. Через років сім чи вісім, станеш яблунею в лісі!

Що сказало зайчатко деревцю?

Засміялись лопухи: хі,хі,хі! Хи,хи,хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди! Якщо й вродить якийсь плід, то заглушить його глід!

Що сказали лопухи?

Але йшов узліссям дід. З корячка води напився, і на дичку задивився: непомітна, невеличка, але яблунька, хоч дичка. В бур'янах рясних вона, але в корені міцна...

Хто побачив дичку?

Вирвав дід скрізь лопухи і сказав: - Роздивляйсь зелені сни, а пізніше, восени я візьму тебе в мій сад, де порічки й виноград, де квітує все зелене, станеш щепою у мене!

Коли дід пообіцяв забрати деревце?

І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив, і довкіл обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати.

Що зробив дідусь?

А на весну залюбки прищепив дідусь бруньки, з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі.

Що зробив дідусь навесні?

Й деревце розвеселилось, шовком- цвітом рясно вкрилось...І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів. Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.От і казка невеличка вам про яблуню, про дичку!

Яким стало деревце?