"Числівник"

• самостійна частина мови, що означає число, кількість предметів або порядок їх при лічбі;

• незмінна частина мови, яка вказує на число;

• службова частина мови, яка вказує на кількість.

кількісні й порядкові;

збірні й кількісні;

власне кількісні й дробові;

цілі й дробові.

• за родами, відмінками;

• за відмінками;

• за родами, числами, відмінками.

• за родами;

• числами й відмінками;

• за родами, числами, відмінками.

сьомий, одна п'ята, сто;

двадцять перший, другий, шостий;

двоє, семеро, шістдесят дев'ятий.

• назви істот чоловічого роду, назви неістот середнього роду або назви малих за віком тварин, мають лише форму множини;

• назви істот чоловічого роду, назви неістот жіночого роду, назви тварин середнього роду;

• назви істот чоловічого роду, іменник мати, мають лише форму множини;

• одного, одної, одних, чотири, чотирьом;

• трьох, чотири, чотирьма, п'ятьох;

• сімох, п'ятьма, семи, шістьох.

• дев'ять, сьома, двома, шестьох.

• ста, дев'ятостами, сорокам;

• стах, сорок, дев'яностам;

• сорока, дев'яносто, ста;

• семеро книжок, троє красунь, п'ять учнів;

• п'ятеро учнів, шестеро хлопців, восьмеро ведмежат;

• двоє санчат, семеро ножиць, троє вікон.

• сорока восьми;

• на сімдесяти п'яти;

• шестидесяти семи.

• сімдесяти трьох, шістдесятьма;

-п'ятьомадесятьма, семидесяти;

• восьмидесяти, шістдесятьом.