Частка як службова частина мови

би

ніхто

колись

давай

бодай

коли-небудь

нехай

якось

Правда таки переможе.

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.

Так, я хочу крізь сльози сміятись…

В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов)

Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка).

Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко).

Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) 

Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко);

Полохлива ворона  сухого куща боїться (Нар. тв.).

Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка).

Гуляв би я понад Дніпром по веселих селах та співав би свої думи, тихі, невеселі (Т. Шевченко). 

службова незмінна частина мови;

надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків;

служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм;

виконує синтаксичну функцію у реченні і виражає залежності одного слова від іншого.

похідні й непохідні;

сурядні й підрядні;

модальні, заперечні, словотворчі і формотворчі;

нема вірної відповіді.

би (б);

нехай;

навіть;

авжеж.

нема вірної відповіді.

дійсного способу дієслова;

умовного способу дієслова;

наказового способу.

най, як, що;

бо, но, то, от, таки;

би (б), хай (нехай), же (ж).

аби, де, чи, як.

У не/ряхи та не/пряхи не/ма доброї рубахи.(Нар. творч.);

Годує не/піч, а піт. (Нар. творч.);

Не/зв’язаний сніп – солома. (Нар. творч.)

Сьогодні і небу, і сонцю млостилося, не/здужалось. (М. Стельмах.)

Не всіх-бо лежебоками взивати я охочий. (П. Тичина.)

Зумійно надароване віддати.(Б. Олійник.)

Була б голова ціла, а шапок багато. (Нар. творч.)

Ген на обрії зливається блакитне небо з густою зеленню: то почала кущитися озимина (І. Цюпа).