Частка

яку вживають для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення;

яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні чи реченні;

яка надає словам чи реченням додаткових відтінків або служить для творення слів.

у, в, на, перед, з-під, із-за;

і, а, але, через те що, якщо;

влітку, весело, знову, швидко;

так, ну, хоч, таки, би, не, ні.

формотворчі, словотворчі, єднальні;

модальні, словотворчі, формотворчі;

словотворчі, формотворчі, протиставні;

формотворчі, словотворчі, допустові.

У кімнаті був стіл.

Вечірнє сонце, дякую за день!

Велике дерево довго росте.

Аж до діброви чути ваші розмови.

Грудка рідної землі дорожча за золото.

До гори вийдеш, а з гори зійдеш.

Нехай ні жар, ні холод не спинить вас.

Вечірнє сонце, дякую за день!

прийшов-таки, чи то так, тільки що;

живеш навесні, руки працюють, тая дівчинонька;

мій зошит, той будинок, цей олівець;

під час, з-за дерева, за винятком, у зв’язку.

під стелю, через поле, над книжкою;

виконано як-небудь, як зіронька, несподівано гримнуло;

іди ж бо, знайшов би, хіба що завтра;

сніг і вітер, хлопці та дівчата, я пам’ятаю.

Роби не/силою, а розумом.

Як не/розумно випрошувати те, чого можеш досягнути сам.

Не/велика біда, що минула середа.

Не/обдумане діло взяло й згоріло.

не/високо, не/веселий, не/велика;

не/розведеш, не/мріяти, не/тільки;

не/года, не/волити, не/дуга;

не/має, не/скоро, не/закінчено

ні/коли, не/мовби, де/коли;

що/небудь, тікай/бо, казна/хто;

що/то/за, таки/вирішив, все/б/таки;

зрозуміли/б, знов/же, упізнала/би.

За гроші не купиш ні/батька, ні/матері.

Ледачому й лінуватися ні/коли.

Ні/хто майстром враз не став.

Ні/коли мені не забути красу гір.

Чи любиш ти читати?

Люблю місяць і зорі.

Роса зійде, як сонце зійде.

Хоч трохи відпочину.

Купи й мені хліба.

Що за страшний був той дядько!

Відстань визначено точно.

Так, друзі поїхали не озеро.