Будова білків

БІЛКИ – це високомолекулярні біополімерні органічні сполуки, мономерами яких є

Усі амінокислоти мають функціональні групи

При взаємодії NН₂-групи однієї амінокислоти з СООН- групою іншої утворюються

        амінокислоти синтезуються в організмі людини і тварин, а           амінокислоти не синтезуються і потрапляють до організму людини лише з харчовими продуктами. Для нормальної життєдіяльності організм потребує повного набору з    основних амінокислот

Білки поділяють за хімічним складом на прості          та складні          . Різноманітність будови білкових молекул зумовлена складністю розташування їх у просторі. Виділяють   рівні структурної організації білкових молекул. Кожен білок утворений лінійним ланцюжком з великої кількості різних амінокислотних залишків, розташованих у певному порядку та з’єднаних            зв’язками. Це           рівень структурної організації білка.

У водному середовищі клітини різні частини довгого поліпептидного ланцюга скручуються й можуть укладатися різними способами в спіралі або складки. Це              [первинний, вторинний , третинний, четвертинний]рівень структурної організації. Така структура білка стабілізується слабкими              [йонними, ковалентними, водневими, гідрофобними] зв’язками між залишками амінокислот. Слабкість зв’язків компенсується великою кількістю, через це такі структури є відносно стійкими. Білки такого рівня організації називають            [протеїни, фібрилярні, глобулярні]. Такі білки мають паличкоподібну структуру й здебільшого нерозчинні. Вони є структурним матеріалом для побудови внутрішньо- та позаклітинного каркасів.

Зображений білок має              [первинний, вторинний, третинний , четвертинний]рівень організації. Такі білки називають              [протеїнами, фібрилярними, глобулярними]. Цей рівень організації білка стабілізується сильними ковалентними та електростатичними взаємодіями або слабкими водневими та гідрофобними зв'язками.

Окремі види білків утворюють надмолекулярні структури, у яких зазвичай сполучено дві або чотири однакові чи дуже близькі за будовою молекули. Такий рівень організації білків називають             [первинна, вторинна, третинна, четвертинна]структура.

За певних умов (висока температура, дія кислот, лугів або йонів важких металів, йонізуючого випромінювання тощо) білкові молекули втрачають рівні організації: четвертинні структури розпадаються на окремі субодиниці, третинні структури розгортаються до рівня спіралей або складок, а ті, у свою чергу, випрямляються до поліпептидних ланцюжків. Такий процес утрати білковими молекулами природної структури називається             . Такі білки не можуть виконувати свої функції. За умов нетривалого або неінтенсивного впливу зазначених чинників можливе повернення білків до природної структури –             . У разі порушення первинної структури білкової молекули процес виявляється незворотним і називається            .