БСР

Була б охота знайдеться робота.

Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

Білі мухи налетіли все подвір'я стало біле.

Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б'ють меди скажені.

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Торгуй правдою більше зиску буде.

Угорі почало світлішати місяць зійшов.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

Упаде мороз на яблуневий цвіт залишимося без урожаю.

Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі стовбури.

І диво дивне сталося з ним совість заговорила.

Сумно місяць поглядає в нього братика немає.

Міцна сім'я міцна держава.

Світали ночі вечоріли дні.

Ловив рибу впіймав рака.

Подивлюся серце защемить.

пахнуть білі гречки.

прийшов травень.

значить справжня весна.

вишні ж уже відцвіли.

Сонце гріє вітер віє з поля на долину.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Віз ламається чумак розуму набирається.

Усе ясно великого бажання навчатися ти не маєш.

Саду нашого не впізнати густим роєм білого цвіту обліпило кожну гілку.

Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.

Та диво дивне в лютій тісноті я відчуття безмежжя не втрачаю.

Та сам я шукав не істини модні розшукую в хаосі власну особу.

Осінній вечір морозом дихав у небі місяць немов п'ятак.

Готичні смереки над банями буків гаркаві громи над країною крон.

Вечорами вже не співали дівчата не витинали гопака гармоністи

Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

Дощ упав на жито будем краще жити.

І причувається десь пісня за горою лине.

Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

Поступово багрянці лісу згасають сідає сонце.

подуває легкий вітерець.

у небі жодної хмаринки.

море виграє хвилями.

вечір доволі холодний.

Весна іде красу несе.

Я знаю мова мамина свята.

Боятися вовків у ліс не ходити.

Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

Закрався вечір одшуміла праця.

Дощ упав на трави оживуть отави.

Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?

Світило сонце парувала земля.