БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

усім даруючи усмішки.

і сонце мріє угорі.

бо любить простір і тепло.

несе веселий дзвін бджоли.

його вітає кожен двір.

Хвилями струменіло сяйво місяця, спливало по листі червоного юдиного дерева, по білих колонах, по одежі султана.

Сулейман був зачарований розумом Анастасії, хоча великою красунею вона не була.

Настя була, як свідчили сучасники, невеличка на зріст, граціозна, музично обдарована, скромна

Важке життя в покорі й приниженні , послуги лінивим і примхуватим наложницям султана не були по душі розумній і гордій дівчині, вона будь-що вирішує поліпшити свою долю.

Повіяв вітер по долині пішла дібровою луна.

Гаї шумлять я слухаю хмарки біжать милуюся.

Чую гудуть бджоли невтомно збираючи нектар серед квітучих галявин.

Тільки день починається бджоли-трудівниці вирушають у свої медові мандри.

а потрібно його робити.

адже це не релігія.

бо набагато ефективніше його робити.

добро потрібно робити.

2

3

4

5

Помилок не треба боятися — на них треба вчитися.

Змінюється спосіб мислення — змінюється життя.

Розумна людина не боїться ніякої роботи: вона виконує її, набуває досвіду й рухається далі.

Гадав собі — забудешся мені.

Серед тих, хто пішки ходять, теж люди різні є: і безкрилі, й крилаті.

що життя в поточному моменті.

краса врятує світ.

що життя — театр.

що постійне прагнення вперед здатне прикрасити будь-яке життя.

Мокрі мітлиці лоскотали черево та груди, кінь нагнув шию, занурив голову у трави.

Скрипне хвіртка, висунеться з неї дитяча голівка, стригне очима по вулиці

Гірко поробиш — солодко з’їси.

Від гарячого лоба та теплого дихання на шибці утворилась проталина, Хуржик глянув крізь неї на подвір’я.