Безсполучникове складне речення Варіант І

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле.

Гули бджоли, щебетало птаство.

Чогось завжди так виходить: гарного гриба не знайдеш, а поганка сама в очі лізе.

Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить.

Я знаю: правда переможе.

Здавна існував звичай: від'їжджаючи в далекі краї, брати із собою грудочку рідної землі.

Як заздрю я тій білій хмарці: вона пливе у далечінь між подруг.

Ідеш удвох – дорога коротша.

Прийшла любов непрохана й неждана — ну як мені за нею не піти?

Не спіши побалакати - спіши працювати.

Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман.

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

Прийде вечір — всі вулиці в селі аж гудуть піснями.

Я завжди тебе пам’ятаю - ти моє перше кохання.

Мені здається: твої очі світять з вишини.

На Михайла ніч ясна буде зима сніжна й красна.

Вірю з каменю б'є джерело.

Порозстають тії білії сніги покриються травицею всі луги.

Не бійся заглядати у словник це пишний яр а не сумне провалля.

Шумлять жита хвилюється пшениця.

У товаристві лад усяк тому радіє.

Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе.

Засієш вчасно вродить рясно.

Бери до серця і затям душа творця не переквітне.

Хлопчик поминув сосняк пішов дубиною в дубині вечеряли дятли наїдаючись видно на зиму.

Микола не впізнавав дівчину вона була не вербівська.

Танцюють зорі на мороз чималий показують.