Безсполучникове складне речення. Складне речення з різними видами зв’язку.

Вони ж дурні, вони ж знімали мірку з твоїх принижень – не з твоєї величі (Л. Костенко).

Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).

Єпіфаній слухав щораз то більше впевнену і вірою пройняту мову гетьмана і відчував, як у душі проколюється паросток надії (Р. Іваничук)

Через єдине невеличке віконце скупо просвічувалось небо, але на горищі було світло (ІО. Збанацький).

О серпню мій , як просто й мудро ти стоїш : змішав зелені й жовті віти на роздоріжжі осені і літа.

Вниз я дивлюся з крутого горба: казкою простір наповнився дикий.

Із вирієм кожен із нас тратить багато: то дні молодечі , то спів на шляхах піскуватих.

Як заздрю я тій хмарці білій : вона пливе у далечінь між подруг.

[ ] — [ ] (протиставлення)

[ ] : [ ] причина

[ ], [ ] (одночасність)

[ ] : [ ] (висновок)

Кома

Двокрапка

Крапка з комою

Тире

Тире

Крапка з комою

Кома

Двокрапка

Якщо в першій частині безсполучникового складного речення вказується час дії, про яку говориться в другій , то між ними ставиться тире

Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні , то між ними ставиться крапка з комою

Двокрапка у безсполучниковому складному реченні ставиться тоді , коли наступна частина пояснює , розкриває зміст першої

Якщо зміст частин безсполучникового складного речення порівнюється чи протиставляється , то між ними ставиться двокрапка

Коли почую твій співучий голос і легкий сміх навколо забри­нить, мені здається: серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить (П. Филипович).

На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, в яких краях ходив, з якими людьми зустрічався (І. Нечуй-Левицький).

Про юність золоту, що одцвіла зорею, лишились старості лиш спогади одні (В. Сосюра).

Осінній вітру крок, і хмари над землею, і пада жовтий лист в вечірньому огні (В. Сосюра).

Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де‑не-де, кружляючи, лягає під дерева (Л. Тендюк).

Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, як гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину. (М.Коцюбинський).

Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський).

В ті дивні дні, коли мої штани іще тримались на одній підтяжці, я все ніяк допетрати не міг, що крутиться земля, мов куля кругла (Б. Олійник).

Безсполучниковий та сполучникові сурядний і підрядний

Безсполучниковий та сполучниковий підрядний

Сполучниковий сурядний і підрядний

Безсполучниковий та сполучниковий сурядний

дві

три

чотири

п'ять

кома 3 – перед сурядною частиною складного речення

коми 1 і 2 – при відокремленій обставині

кома 8 і 9 – при однорідних членах речення

коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці

Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов’я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким (М. Рильський).

Шануймося, бо одна у нас усіх Україна й життя у кожного одне! (Б. Гірський).

Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова – хліб, а не полова: я чув її із уст батьків (Г. Позняк).

Демократія тим і добра, що при ній не держава руйнує людину, а людина будує державу і саму себе (Ліна Костенко).