Безсполучникове складне речення

речення, частини якого поєднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників і сполучних слів

речення, що складається з двох залежних одна від одної частин, з’єднаних за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів

речення, у якому частини – сурядні речення – рівноправні й поєднуються інтонацією та сполучниками сурядності

Як я люблю тебе, мій рідний краю.

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Теплий день розхлюпує блакить, і ластівки купаються в промінні.

Коли заходить ніч, тоді дивоцвітом цвіте степ.

Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні.

Чи доводилось вам чути, як чайка кигиче?

Жито шепче мені, як привітно навкруги.

Пароплав обганяє плоти, високі хвилі налітають на них.

Знаю одне (?) життя є найвищою цінністю

Земля чорніє (?) дрімає серце (?) розум мліє.

Є Україна (?) виростуть сини.

Затям (?) доброзичливість вартісніша за золото і срібло.

Розум без книги (?) птах без крил.

Пригріло сонечко (?) обсохла земля (?) потягла орача в поле.

Минають дні (?) минає літо (?) настала осінь.

Хліб не пада з неба (?) працювати треба.

Пам’ятай (?) смак визначають не по шкарлупі, а по ядру.

Не бійтесь заглядати у словник: це пишний дар, а не сумне провалля.

Диригент змахнув паличкою: у музикантів надулись щоки.

Поети йдуть за горизонт: поезія зостається віч-на-віч з вічністю.

Струмки полощуть срібло тиші, в росі купається трава.

У товаристві лад, усяк тому радіє.

З усього відчувала, має статися щось важливе.

Бери до серця і затям: душа творця не переквітне.

Гаї шумлять – я слухаю.

Гули бджоли: щебетало птаство.

Січень без снігу - літо без хліба.

Вечір в срібній млі розтанув, ніч спустилася на землю.

Журиться жайворон-серпень - літня пора промина.