Безсполучникове складне речення.

складне речення, частини якого поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації.

складне речення, частини якого поєднані сполучниками та сполучними словами.

складне речення, частини якого нерівноправні: одна — головна, інша — залежна (підрядна). Від головної до підрядної можна поставити питання.

складне речення, частини якого є рівноправними (від однієї до іншої не можна поставити питання) і з'єднуються сурядними сполучниками.

Сонце сховалося за обрій, і стало прохолодно.

Надворі стемніло — у вікнах засвітилося світло.

Коли зійшло сонце, птахи заспівали.

Ми вийшли з дому та попрямували до школи.

Безсполучникове складне речення завжди можна перетворити на складносурядне чи складнопідрядне речення.

Між частинами БСР смислові відношення тільки однорідні.

Між частинами безсполучникового складного речення може ставитися двокрапка.

Між частинами БСР смислові відношення тільки неоднорідні.

У безсполучниковому складному реченні завжди є головна й залежна частини.

Безсполучникові складні речення можуть мати однорідні або неоднорідні частини.

Усі безсполучникові складні речення співвідносні лише зі складнопідрядними.

Смислові зв’язки між частинами БСР в усному мовленні передає інтонація.

У безсполучниковому складному реченні частини поєднуються тільки сполучниками.

З простими реченнями.

Із складнопідрядними реченнями.

Із реченнями з прямою мовою.

Із складносурядними реченнями.

Лише причинові.

Лише умовні.

Одночасність, послідовність, протиставлення.

Лише часові.

Причинові, наслідкові, умовні, часові, з’ясувальні.

Лише зіставні.

Одночасність дій.

Причинові та наслідкові.

Якщо друга частина виражає наслідок.

Якщо друга частина пояснює або доповнює першу.

Якщо події відбуваються одночасно.

Якщо частини рівноправні.

Якщо друга частина пояснює першу.

Якщо частини поширені та далекі за змістом.

Якщо друга частина виражає наслідок, умову чи різке протиставлення.

Якщо між частинами можна вставити сполучник і.

Шевченко застав лисянського дяка-маляра за роботою: він сидів у повітці і на дошці починав малювати якогось святого.

Вітер в гаї не гуляє — вночі спочиває.

У житах заблудилась дорога, нагорбатились верби над нею, за ними прокльовуються зорі.

Після пам’ятної втечі у грозову ніч кінь дуже змінився: він став передбачливіший та обережніший.

Наслідок дії.

Причина дії.

Зіставлення або протиставлення.

Одночасність подій.

Птахи співають сади цвітуть

Я знаю весна буде теплою

Прийде осінь листя пожовкне

У полі було тихо сонце гріло землю

Переді мною, наче брама, розчиняється діброва, до мене наближаються далекі тихі води і прихилені до них зорі.

Кожушок його був весь мокрий, чобітки аж порижіли од води, шапка в болоті.

У хлопця аж мурашки пішли поза спиною: маляр видався йому за чарівника.

Чорніє поле, і гай, і гори, на синє небо виходить зоря.

Тільки Тоня як гляне в той бік, то мимоволі здригнеться: так по-дурному могли б загинути вони із Віталиком!

Але він не міг того зробити: кричати на вулиці не личить благородним дітям.

Але нелегко було знайти вихід: довкола їжилися обриви скель.

А вдома у нього справжнісінькі чудеса: цієї весни хлопець сконструював у себе якусь особливу телевізійну антену!

Зелена отава царинок розцвіталася раптом вздовж Черемошу плив різнобарвний потік

У садку ворушилося чорне гілля стьобало по туго напнутих дротяних розтяжках поміж низькими стовбурами яблунь та вишеньок білів сніг

Тихо дзвонить хвоя смерек тихо шепчуть ліси холодні сни літньої ночі плачуть дзвінки корів

Довгі плакучі трави крили тепер боки гори дзвінки корів обзивались як далеке зітхання

Повернулись додому лелеки будуть люди на щастя багаті

Найтепліший спогад із дитинства мама вишиває рушники

Я в давню істину увірував глибоко найвища мудрість в простоті високій

Заходить сонечко за гори лягла в долині темна тінь

Земля багата народ багатий

Простої істини не забувай людина й слово то світи космічні

А прийде ніч болить душа словами

Сіло сонце почали вечеряти