Безсполучникове складне речення

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

Не осяє тії ночі навіть промінь золотий; змовкли струни вже співочі, погаса вогонь святий.

Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає?

Тепло було, й вишні цвіли рясно.

Ти не кликав за собою я йшла непрошена.

Чіпка чує недалеко з-за жита хтось співає.

Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе.

Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

Гули бджоли щебетало птаство.

Дитинству все казковим видається не збіднюйте ж душі його красу!

Бери до серця і затям душа творця не переквітне.

Багато снігу багато хліба.

Дмухнув вітер понад ставом сліду не стало.

Садок вишневий коло хати хрущі над вишнями гудуть.

На схід сонця квітнуть рожі будуть дні погожі.

Над озером туман у небі сяють яскраві зорі десь у гаю співають соловейки.

Микола впізнавав і не впізнавав дівчину, вона була не вербівська.

Зайця ноги носять: вовка зуби годують.

Літо дбає - зима поїдає.

Поспішайте творити добро на землі: щиру шану знаходить людська доброта.

Літаки спустилися нижче - в повітрі завили бомби.

Боятися вовків : у ліс не ходити.

Прийде осінь, у засіках буде хліб золотий.

І диво дивне сталося із ним - совість заговорила!