Безсполучникове складне речення

Чаклує ніч над містом, шле сон у кожний дім.

Пісня дише голосом, мовить поле колосом.

В’януть трави, а квіти чекають дощу.

З природою найкраще навзаєм: слід за любов платити їй любов’ю.

Ще немало треба пережить: на землі шляхи не тільки рівні.

І вірю я: любов зігріє цей жорстокий світ.

Була б охота – знайдеться робота.

Пахнуть сонцем дині спілі, хмелем б’ють меди скажені.

Впало покосами літо, пахне в хаті травою.

Я бачу плачуть верховіття.

Ревуть вітри суворі сніги покрили гори.

Доріг немало я люблю одну.

Збагни глибинно і затям переростають в прикре горе помилки власного життя.

У тебе смуток в мене ревний жаль.

Замуляться броди не стане ріки.

Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.

Назвався грибом – лізь у кошик.

Ідуть роки – виростають діти.

Будеш сіяти з сумом – вродить печаль.

Зрубав дерево – посади два.

Я знаю: мова мамина свята.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

Як зараз бачу горить мій степ.

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Міцна сім’я міцна держава.

Світали ночі вечоріли дні.

Подивлюся серце защемить.

Закрався вечір одшуміла праця.

Зрубав дерево посади два.

Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?

а хвилі моря мерехтять блискітками.

завтра буде сонячна днина.

ніби казковий чарівний килим.

усе навколо золотом засяяло.

коли ми під’їжджали до моря.

якого ми так давно чекали.