Бальзак. Сюжет повісті "Гобсек"

Події у творі починаються у салоні багатої дами. Її звати віконтеса ....

Адвокат Дервіль присутній на вечірці у віконтеси де Гранльє. Чому він там?                              [вона запросила його, його запросив брат віконтеси, він був другом віконтеси]

Дервіль помітив, що молодий граф Ернест де Ресто і Каміла де Гранльє                          [дивляться один на одного, симпатизують один одному, давно вже закохані]

Віконтеса де Гранльє була проти їхніх стосунків, бо                                      [граф Ернест був дуже молодим, граф Ернест був дуже старим, граф Ернест був бідним, матір графа Ернеста ніде не приймали]

Дервіль вирішив розказати історію, яка повинна була змінити                               [погляд на матір графа Ернеста, погляд на графа Ернеста, погляд на свою доньку Камілу]

Дервіль розповідає про чоловіка, якого звали ....

Опис зовнішності Гобсека:

Обличчя -                 [бліде, жовтувато-бліде, блідого кольору], воно нагадувало                    [місячний лик, світло сонця, сонце, що заходить], а ще скидалося на                                 [старовинне золото, позолочене срібло, срібло, з якого зійшла позолота]. Волосся                     [гладеньке, кострубате, майже не залишилось].

Риси його обличчя                     [мов вилиті з бронзи, жваві, невиразні].

Його маленькі очі,       [карі, сірі, жовті], як у        [ласки, лисиці, тхора], були майже зовсім без вій і боялися світла.

Опис кімнати Гобсека:

Його кімната, де все було охайне і         [потерте, старе, нове], починаючи з зеленого сукна на письмовому столі до килима над ліжком, — скидалася на холодну оселю                      [старого холостяка, старої діви, неодруженого парубка], що цілими днями стирає порох зі своїх меблів. Узимку головешки в каміні ніколи                [не диміли, не лежали, не розгорялись].

Вчинки Гобсека:

Він заощаджував                 [життєву енергію, своє здоров`я, кожне слово], приборкуючи в собі                    [голос совісті, людські почуття, любов до ближнього]. Життя його текло безшумно, як                   [тиха річка, як тиха ніч, пісок у годиннику]. Надвечір                [людина-вексель, людина-горе, людина-привид] ставала звичайною людиною, а               [камінь, злиток металу, темнота] в її грудях — людським серцем.

Єдиною людиною, з якою старий підтримував стосунки, був ...

Гобсек заходив до Дервіля попросити вогню,                 [позичити газету, попросити дров, поїсти], дозволяв Дервілю вечорами приходити в його келію, і вони часом розмовляли, коли старий був                   [зголоднілий, у гарному настрої, заморений].

Якось випадково при ньому було золото, і раптом з кишені жилета випав             [дукат, наполеондор, золотий]. Один пожилець, що йшов за ним по сходах, підняв монету і подав йому.

—               [Дякую, Це не моя, Візьміть собі], — відповів той, замахавши рукою. — У мене — золото?! Хіба я жив би так, як живу, коли б був           [багатий, щасливий, з грошима]?

Пізніше, коли я вів його справи, я дізнався, що тоді, як ми з ним познайомилися, йому було    [56, 66, 76] років; мати його була             [француженка, єврейка, німкеня], батько —           [азіат, голандець, англієць], звали його Жан-Естер Ван Гобсек.

Він           [любив, поважав, ненавидів]своїх спадкоємців і не уявляв собі, щоб його багатством міг коли-небудь володіти хтось інший, крім нього.

Гобсек розповідає про історію двох векселів. Один з них підписала                      [віконтеса де Гранльє, графиня де Ресто, Каміла де Гранльє], а інший -                      [Фанні Мальво, графиня де Ресто, віконтеса де Гранльє].

Гобсек позичає гроші Дервілю для покупки                         [адвокатської контори, трійки породистих коней, весільного подарунка].

Графиня де Ресто постійно позичала гроші у Гобсека, бо                                [у неї не було на що жити, у неї їх просив Максим де Трай, у неї були малі діти]

Максим де Трай - це          [брат, коханець, знайомий]графині де Ресто.

Про витівки своєї дружини граф де Ресто                [нічого не знав, здогадувався, добре знав].

Щоб дружина його остаточно не розорила, Дервіль порадив графу                        [фіктивно продати майно, розлучитися з нею, забрати у неї дітей].

У кінці повісті графиня де Ресто і Масим де Трай                       [ще більше зближуються, поривають стосунки, їдуть за кордон]

Граф де Ресто тяжко хворий. Дервіль хоче побачити графа, графиня                        [перешкоджає зустрічі, кличе його на допомогу, прискорює зустріч]. Вона добре розуміє своє майбутнє, бо на той час все майно в руках                 [Дервіля, Гобсека, Максима де Трая].

Після смерті Гобсека все його майно перейшло у спадок                  [далекій родичці, Дервілю, Ернесту де Ресто], Дервілю дістались               [срібні вироби, продукти, цінні папери].

У кінці твору Каміла де Гранльє та Ернест де Ресто                             [збираються одружитися, поривають стосунки, знаходять собі нових друзів]