9 клас. Узагальнення за розділом 5 "Західноукраїнські землі у складі Австро - Угорщини в другій половині ХІХ ст"

За даними австрійських та угорських державних переписів 1857 і 1900 рр., тут проживало відповідно 2,6 і 3,8 млн українців. Проте питома вага українців серед населення західноукраїнських земель зменшилася. Причинами цього були:

Які отрослі промисловості західноукраїнських земель цікавили іноземний капітал?

Найбільшою галуззю промисловості була нафтова, яка почала розвиватися із 70-х рр. XIX ст. Назвіть центр нафтової промисловості .

Обмежене право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачу можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором. Також звичаєве або визначене законом право користуватися (частково або спільно) чужим майном.

Масова еміграція селянства розпочалася у 80-х рр. XIX ст., а найбільших розмірів досягла на початку XX ст. Вона відбувалася у формах постійної переселенської й тимчасової заробіткової еміграцій. До яких країн виїджали на постійну еміграцію.

Розроблені Е. Еганом заходи в сільському господарстві стали основою організації «Верховинської господарської акції». Також її називали «рутенською акцією». В якому році вона розпочалася?

У Галичині кооперативний рух зародився у 60-ті рр. XIX ст. й набув свого розвитку у 80—90-ті рр. Хто на західноукраїнських землях започаткував цей рух?

Встановіть хронологічну послідовність історичних подій на західноукраїнських землях.

Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями:

Установіть відповідність між портретами та іменами історичних діячів

Народився в селі Новосілка в родині греко-католицького священика. Соціалізмом захопився під час навчання в Академічній гімназії, був членом союзу польської молоді «Зет», у 1890 р. його обрали до проводу РуРП. Один із головних теоретиків цієї партії, а також заснованої в 1899 р. української соціал-демократичної партії. Часто брав участь у політичних суперечках. Він публікував свої тексти в часописах «Народ», «Радикал», «Громадський голос», «Будучність» (преса уРП), «Земля і воля» (усДП), «свобода» (сША), «Вісник союзу визволення україни», «Наш голос», обіймав посаду головного редактора журналу «Вперед» (1912— 1913 рр.). Він увійшов в історію передусім як автор книги «україна irredenta», у якій на засадах марксизму обґрунтував неминучість самостійної україни.