9 клас К\Р Складносурядне речення

У траві біліють ромашки та синіють зозулині черевички.

Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече.

Між землею і небом лунала якась могутня і воднораз на диво спокійна мелодія.

На заході втомлене червоне сонце ховається за море і цілує останнім поцілунком хвилі.

І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть

Цілий божий день бродили дівчата по полях та луках, збирали сокирки, васильки, петрові батоги й наривали пахучого чебрецю.

Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом.

Припинення діяльності завжди веде за собою кволість, а за кволістю приходить стареча неміч

Було тихо і лише вітер шепотів

Десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня

Хвилину тому він був погноблений а тепер йому виділись безмежні перспективи

Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало

Проминаємо густі зарості – і очам відкривається рівний та широкий лан.

Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало її своїми іскорками.

На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт.

Пахне сіно лугове, і зав'язь в чистих росах зріє.

Складні речення поділяються на сполучникові і безсполучникові.

Складне речення має дві або більше граматичні основи.

Розрізняють три види складносурядних речень: зі сполучниками єднальними, протиставними та розділовими.

У складносурядному реченні одна частина головна, а друга — підрядна.

Загадка — це чарівний світ поетичної таємниці, і в цьому світі мороз поєднаний народною фантазією з весною.

А пісок дедалі сипучіший, і мотоцикл з льоту раз у раз шугає в нього.

Ви побачите сонячно розтрушений на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте зненацька якийсь схлип.

Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

Мені потрібне слово а не слава.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Дощ пройшов і світлі ручаї в синє море виливають воду.

Спадщина Франка є багатющою, однак вона є маловивченою.

Не тільки злива мела в ту ніч, а й блискавки шмагали потріскані від спеки поля.

Не лише ми з Піратом боялись баби, а й мати остерігалась її прокльонів .

Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин, і кущиться пахучий чебрець .

Вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.

Висипала на подвір'я дітвора та збудила тишу голосним криком і дзвінким сміхом.

Курява стелилась по гладкому ставку і купалась у хвилях рожевого світла.

Яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

Високий день за обрій закотивсь і спорожніли села між садами.

А ранок був надіями багатий і обрій цвів трояндою пелехатий.

Перед вікном шумлять тополі і захід сонця мов кривава рана.

Дощ одшумів і спориші понурі принишкли настрахалися грози.

Ясно ще осіннє сонце сяє та холодом осіннім вже в повітрі потягає.

Заснули доли і полонина в тиші спить.

Чи то мій сон чи просто чорна магія чола.

Микола направив струни повів смичком і жалібна пісня розляглася по хаті.

1

2

3

4

5

Або сина його виженуть із гімназії, або нехай він, батько, висіче сина різками таки тут, у Полтаві в гімназії. (Складносурядне речення з єднальним сполучником.)

Колись на вершечку могили ще лежав гранітний валун, і з нього було видно далі, аж за Дніпро, але його розтрощили блискавиці. (Складносурядне речення з розділовим сполучником.

Розмножують горицвіт свіжозібраним насінням, та схожість його невисока. (Складносурядне речення з протиставним сполучником.)

Темніли стрілки щавлю, та смачно вабила конюшина. (Складносурядне речення протиставним сполучником.)

Сонце світить та не гріє

Тіло його заніміло від лежання на голому дереві, та він не зважав на ту млость.

Славилися на київських землях гончарі, та постійно вдосконалювалися такі найдавніші ремесла, як чоботарство, шевство, кравецтво.

Погода до вечора зіпсувалася, та студенти-фотографи пішли до озера

Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя. (Г. Тютюнник);

Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода. (Г. Тютюнник);

Труднощі мучать, зате розуму учать. (Народна мудрість).

І зашумує наша нива, і знову виросте наш дім. (М. Рильський).

Минулася буря – і сонце засяяло… (М. Рильський).

Скинеться іноді у воді рибина або нічний птах залопоче у темряві крилами (Б. Антоненко Давидович).

У траві біліють ромашки, та синіє льон.

І шумить діброва, і синіє шлях і дзвенить дніпрова хвиля у дротах. (В. Бичко).