9 клас Контрольна робота Складнопідрядні речення І частина

В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає.

Обрій почала огортати все густіша і густіша темрява, і небо стало схожим на синьку, густо розведену в воді.

Подихав свіжий вітерець; по ставку плигали маленькі хвильки і сріблом блищали на сонці.

Мости, парки, вулиці, розсипані у просторі вогні - усе немовби в сні.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів, прагнень.

Де праця, там і пісня.

Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь- якої теорії, є всесильний час.

Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть.

Я слухав, як сивий Дніпро невпинно котив свою воду.

Де мало слів, там більше правди.

Що вище піднімались, то ставало холодніше.

А я люблю, як у вечірній час сопілка заспіває переливна.

Що посієш, те й пожнеш.

( ), [ ].

[ ], [ ].

[ , ( ), ].

[ ], ( ).

Ми пишаємося переможцями, що боролися, сил не шкодуючи.

І скрізь, де життєва стежина стелилася, я зустрічав гарних людей.

Пливе над світом осінь, краса якої захоплює душу.

Є люди, що їх хочеться у всьому наслідувати.

Японії вважають, що риси характеру кожної людини визначає її група крові.

Бліде небо мигтить зірками до блакиті, що оповила степову далечінь.

Люблю слухати, як гудуть бджоли

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим

Де щастя упало, там і приятелів мало.

І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.

Запитання про групу крові є ключовим у Японії, адже ця побутова мудрість дуже популярна.

З’ясувальне;

Означальне

Обставинне способу дії.

Обставинне порівняльне

1

2

3

4

5

6

але, проте, для того щоб, або, чи;

який, чий, що, звідки, скільки;

що, як, бо, мов, наче.

хоч, але, бо, однак, ніби

Край дороги, якою їхали вершники, густо цвіли ромашки.

Це був красивий молодий хлопець, який лише вчора покинув шкільну парту.

Степ розлігся перед мандрівником, який переливався барвами весняного цвіту.

Мліла під блакитним небом земля, яка напоєна була життєдайним теплом весняного сонця

і ніхто з них не бажав покидати його.

і не знали лиха й біди.

які любили землю й працю на ній.

серед розкішної української природи.