9 кл. Смислові зв’язки між частинами ССР

Поки я йшов по стежці, дрозди-чикотні з діловим азартом дзьобали ягоди.

Ізвечора повітря наче стискувалось од холоду, а гуси ховали червоні дзьоби під крила.

Лось лежав на боці, відкинувши ноги, і тепер здавався ще більшим.

По небу прокотився невидимий грвм і впав десь поблизу, за лісом.

За морем тепліше, але дома миліше.

Косили сіно лугове, і пахла м’ята.

Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

Поговорю з деревами, і стане душа легенька, мов кульбаби цвіт.

За морем тепліше, але дома миліше.

Косили сіно лугове, і пахла м’ята.

Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

Дерево пізнають по плодах, а людину - по ділах.

Сперш довго ліс на гуслі грав зелені, а потім виплив вересневий день.

Вижени із серця смуток, і життя стане тобі миліше.

Думка спить, і серденько спочило.

Ніч переснилась, і дощ одшумів.

Хтось шарпнув двері, і вони розчинилися навстіж.

Купив би, проте купило притупило.

Бачить кіт сало, та сили мало.

Не їж цибулі, і смердіти не буде.

В литаври б’є зелені косий дощ, і звуки їх у простір сивий линуть.

Не соли чужої рани, і твоєї не будуть.

Час мовчить, і час сушить.

Показує дорогу, а сам в болото лізе.

Хай не згаса калинове намисто, а колос наливає повне зерно.

Давно той день поглинув холод Лети, але в душі моїй він наче спів.

Із свині чоловіка ніколи не буде, але з чоловіка свиня може стати.

Або ти мені дай, або я в тебе видеру.

Без господаря двір плаче, а без господині - хата.

Або рибку з’їсти, або на дно сісти.

Ви мовчіть, а ми будемо підтакувати.

Давно було, а серце пам’ятає.

Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа молодії.

Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та кілька глиць упало на сніг.

Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі.

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

Раптом заблискотів, заколихав вогнями весь правий берег, і стало видно скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.

Біла стежка в далечі губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.

Ще лише хвилинка-друга - і гарячі коні порівняються з маврійським дубом.

протиставлення

зіставлення

послідовність

причинно-наслідкова залежність

з’юрмилися біля вікон.

і з’юрмилися біля вікон

а зеленкуватими й синіми снігами покотилися молоді голоси.

бо зеленкуватими й синіми снігами покотилися молоді голоси.

розкидаючи рожеві плями по піску.

і тепло разом із собою забирало.

і надворі починало вже темніти.

і накладало ніжні сліди на берег.

і розбивали небо блискавки.

ховалися комахи в невидимі щілини.

й різко тараном падали вниз.

та вимальовували в ньому арфу.

коли весна приходить справжня.

і заливаються, і мріють.

й піснею сповіщають про весну.

а в грудях калатає.

і сірі хмари крізь діряве сито все сіють мокрі бризки над селом.

бо сірі хмари крізь діряве сито все сіють мокрі бризки над селом.

і сонце не зігріє землю.

а прохолодні дні вже набридли.

і зігріває все навколо.

воно пускає навколо пустотливі іскорки.

а земля втішається його теплом.

і пташиний спів огортає все навколо.