7 клас. Контрольна робота з теми: «Дружба і кохання» (тести)

На порозі стояв дідусь у чорних жіночих чоботях, мішкуватих білих кальсонах і нічній сорочці лікарняного крою, підперезаній в поясі шматком червоної трубки від крапельниць.

Вона сказала: "До нас прийшов новий хлопчик. Ласкаво просимо до класу, Симоне Кроль. Сподіваюся, тобі з нами буде добре — і зі мною, і з друзями"

Мама малювала і уважно усе слухала. Коли вчителька закінчила, мама сказала, що це вже занадто. Та вона подумала, що йдеться про сина натурщиці (тобто вчительки). Ольга сказала: "А щодо вашого сина, то мені здається, ви могли б ним пишатися.

Симона розповіла дідусеві про усе, що її хвилювало: про переїзд, про Кільроя, про Інґве, маму і про те, що їй несила думати, ніби дідуся колись не буде. Дівчина плакала, а дідусь сказав: "У нашій великій родині є нормальні й ненормальні, диваки й зануди

Дідусь грав на віолончелі, а Інґве сидів у дивному одязі та позував мамі. Вона робила ілюстрації для всіляких жіночих журналів, що публікували силу-силенну різноманітних солодкавих оповідок.

Раптом дівчина відчула, що холод пробирає її до кісток. Руки й ноги заніміли. Дівчина розвернулася. Вона думала про те, що не хоче помирати в цій бридкій, чорній, мертвій воді.

Раптом дівчина збагнула: вони забули Кільроя! Для мами щось забувати була найприродніша у світі річ. Симона хвилювалася за собаку