5 кл 13.05.2025 мова КПР № 4 ГР 4 "Досліджую мовлення"

Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти.

Цвів бузок і на білі стіни падала тінь від листя.

Промені сонця стають довшими й гріють уже не так тепло.

Сяйливо блима яснозорий сад і місяць тане в ночі на долоні.

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над гаями.

Довкола будинку цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя.

Шелестить пожовкле листя по діброві, гуляють хмари, сонце спить.

Цілком у твоїх силах зробити, щоб світ довкола став трішки кращим.

Одгоріли і погасли останні огні, облетіло жоржиною літо

Всихає непокірне верховіття і літнє листя бронзою дзвенить.

Прилинув вітер і в нічній хатині він про весняну волю заспівав.

На сизих луках скошено траву і сизе літо в береги ввійшло.

«Приступіть ближче, я вам усе розповім», — лагідно й солодко говорив Лис.

Гарний соковитий баритон співає по радіо — «Моя душа, немов черешня».

«Не гальмуй, снікерсуй!» — підбадьорює мене на кожному кроці реклама.

Маленький принц подумав: «З такої високої гори я зразу побачу всю планету».

«Нікого не чекаєш?» — у Бориному голосі звучить непідробне здивування.

Наталочка зніяковіло пролепетала: «Ви, здається, говорили про шаблю?»

Кругловидий товариш мовив: «Казав я тобі, що справа темна».

«Навряд чи там є щось, крім лісу,» — засумнівався тато.

— Гайда зі мною в басейн! — вигукнув Антон.

— Не хочу, бо вода холодна. — сором’язливо відповіла Надійка.

— Вона холодна лише першу хвилину, — наполягав на своєму хлопець.

— Чесно? — зі здивуванням запитала дівчинка.

Без труда нема плода.

Зима спитає, де літо було.

Язик до Києва доведе.

Козацькому роду нема переводу.

Пряма мова – це точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені.

Слова автора – це розмова двох осіб.

Діалог – це висловлювання однієї людини.

Просте речення має дві граматичні основи.

Лихо задумали, лихо задумали прокричав Чорний Птах.

Який тепер місяць запитала Зима .

То, може, це вони і йдуть сказав Птах Будь мужня й непоступлива.

Чорний Птах розбив твоє дзеркало сказала Осінь.

Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом обхопили серце.

Гримить Дніпро, шумить Сула,озвались голосом Карпати.

За переказом, гуси, сполошившись і розбудивши сторожу, врятували Рим від ворогів.

Раптом задув північний вітер, небо затяглося хмарами.

… i починав накрапати дощ.

… i здiймав на дорозi куряву.

… i пригинав до землi дерева.

... і стягував над містом темні грозові хмари.

Оркестр дощу над Моршином замовк і ноти листям сохнуть на березі.

Тимко взяв косу й хотів шаркнути нею по траві.

Прилинув вітер і в нічній хатині нам про весняну волю заспівав.

Роса блищить і аж палає в променях ранкового сонечка.

Здається, починається буря.

Чим більше темніло, тим вітер дужчав.

Краю мій, люблю я тебе і знаю, що будеш жити.

Бувало, за вікнами плакав вітер і танцював холодний дощ.

Правда Можна відвідати музеї та зоопарк погодився Іванко.

Юля розповідає Ми будемо відпочивати в Карпатах.

Я теж попрошу маму поїхати в Карпати сказала Оленка.

Я б краще поїхав загадково каже Юрко до Києва.

Ввечері на небі спалахують міріади зірок, а на морі стелиться місячна доріжка.

Перед лісосмугою стоїть у затишку калина, і жодна гілка в неї не здригнеться.

На різдвяні свята дорослі готують різні страви, а діти вчать колядки та щедрівки, і хлопчики розучують посівалки.

Над містом стояла ніч, високо серед неба світив місяць.

тире

кома

крапка

лапки

Дід учив: "Ми козацького чесного роду!"

"Не кидайсь хлібом, він святий!" - повчав дід.

"Як є хліб на столі, то голова не болить" - завжди казав дід.

усі речення з прямою мовою оформлені правильно

так, усі розділові знаки стоять правильно

ні, є помилки

так, є

ні, немає

тому що в реченні є однорідні члени

тому що в реченні є звертання

тому що в реченні є вставне словосполучення

тому що це складне речення