39. Відокремлені члени речення. Додаток. Обставина

Усі вважають хлопця генієм, окрім нього.

Дівчина використала підказку, замість, думати самій.

Усі, окрім Ярослава, займалися спортом.

Я виконав усю домашню роботу, за винятком завдань з астрономії.

На відміну від Оленки, Богдан любив їсти борщ.

Усі, на відміну від Ігоря, погодилися з твердженням.

Англійська, німецька й навіть українська для мене складні у вивченні.

Учні, на відміну від багатьох дорослих, добре знають правила написання слів.

Усі тварини, навіть земноводні, під загрозою зникнення вже із сто років.

Цивілізовані країни, крім однієї, сприйняли курс на вступ України до Євросоюзу.

На веранді, ніжно обнявшись, стояли закохані.

Козак, відклавши люльку, пішов у танець.

Люди, одягши каски, зайшли в найдовший тунель.

Постійно напружуючи зір, можеш втомитися.

Найбільше цінуєш час, коли він утрачений.

Ідеальних людей нема й бути не може адже кожен може помилятися.

Потрібно пам’ятати що насамперед кожна людина є унікальною.

Наприклад репутація й поведінка батьків впливає на їхніх дітей.

Репутація буває різною хтось може бути чудовим лікарем але водночас поганим другом.

Перебуваючи вдома дорослі продовжують думати про роботу.

Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.

Із вирію летять курличучи ключі.

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Чорна качка тримається на воді розпластавшись.

Розбудовуючись Київ зумів залишити живу природу найбільшою своєю окрасою.

Собака теж став веселий та покрутившись знехотя потюпав геть.

Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли.

Ні пів слова все мовчить і насупившись сидить.

Артем здебільшого говорить не поспішаючи.

Не подумавши й кілочка не затешеш.

Спочиваючи бійці славну пісню співають.

Прощаючись Радченко поглядає в бік Дніпра.

Стоїть замислившись стара груша в саду!

Затихаючи десь за ланами гомонів грім.

Густі лози високі комиші укривши долину чорніють таємничо повиті сріблястим туманом.

Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.

При самій дорозі помітивши старезну грушу всю укриту сметанкою весняного цвіту пан обозний наказав спинитися.

Ондатра пливе прямо й озираючись навсібіч.

Не можна було пройти повз не замилувавшись заворожливим фонтаном серед ставу.

То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди.

Ужахнулася сарна й щезла в гущині залишивши зелені сліди на синій від роси траві.

Гребінка любив своє рідне село й живучи в столиці ніколи про нього не забував.

Паром плив перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.

У тилу у військовім лихолітті люди працювали не покладаючи рук.

Через мости везли важкі гармати вузьким понтонами ріжучи борти

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.

Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви.

Жінка йде вздовж берега поволі й трохи зігнувшись.

На вулиці під самими ворітьми знявся над колодязем новий журавель.

У ясний день з високого берега можна побачити у відкритому морі чималий острів.

Після музик увечері довго стояли Василь та Олександра під вербами й вели розмову.

Тут на узліссі розкіш була весняному вітрові й сонячному промінню.

Сто сімдесят років тому в березні 1840 року побачив світ Шевченків «Кобзар».

У спеку на одеських пляжах тьма-тьмуща людей.

Увечері за ставком як солодко співає соловейко!

Односельці вирішили зібратися вранці біля млина.

У травні на Хрещатику каштани білим цвітом пишаються.

Я колись мріяв стати льотчиком ще в п’ятому класі.

Увесь день Славко працював не покладаючи рук.

Чорне небо висіло над степом граючи незліченним розсипом зоряних іскор.

Під вітром вгинаючи лінії прості повис нерухомий за вікнами дощ.

Вони стояли мовчазні вдивляючись в далеке минуле своє і своїх батьків…

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись в холодок.

Здалека під небом в вирій летючи голосно курличуть журавлів ключі.

Незважаючи на малесенький вітерець парилося і робилося душно.

Іду собі ні на що особливо не зважаючи.

Лінивий сидячи спить лежачи робить.

Хлопчики сиділи на березі звісивши ноги і вели тиху розмову.

Подорожуючи не пускай коня галопом.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Виблискувала річка і звиваючись губилася в зелених шатах гаю.

Земля світаючи всміхнулась.

Хатина схилена на схилі стоїть сумуючи сама.

Штовхаючись і поспішаючи виходили пасажири на берег.

Жінка йде поволі і трохи зігнувшись.

Вийшов Чіпка на царину, ходить коло землянки голову повісивши.

Згорнувши намітку Джериха помогла синові складать білу свиту.

Замолоду я чомусь не помічав свого багатства і не помічаючи марнував його потроху…

Проте в сріблястім верболозі не підкоривши серце прозі співають пісні солов’ї.

Виблискувала в лузі річка і звиваючись губилася в зелених шатах надбережного гаю.

Степ струсивши з себе росу горить рівним жовто-зеленим вогнем.

Роблю зігнувшись, а їм розстебнувшись.

Степ мовби спочиває вичахаючи.

Кайдаш пішов на греблю не знаючи для чого.

Він наближався й кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів підносив над землею кийок…

Білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно пробиваючи сумовиті повіви прив’ялих трав і квітів.

Похлипавши гармошка починає снувати й прясти розлогу мелодію.

Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди стоячи говорити і кашкета скидати.