§22-23 Радянська модернізація і Україна

А). Комплексний розвиток народного господарства

Б). Високі темпи розвитку важкої промисловості

В). Інтенсивний розвиток легкої промисловості

Г). Розвиток наукомістких технологій

А). Одним із засобів матеріального стимулювання селян

Б). Одним із джерел фінансування індустріалізації

В). Однією з умов проведення грошової реформи

Г). Одним зі шляхів обмеження зростання цін

А). Зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського ви­робництва та піднесення добробуту селян

Б). Допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдоскона­лення агротехніки й агрокультури

В). Встановлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всьо­го господарства

Г). Подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним

А). Примусове й безвідплатне вилучення майна на користь держави в результаті адміністративного чи судового рішення

Б). Перехід промислових підприємств із приватної власності у влас­ність держави

В). Процес створення великого машинного виробництва в основних галузях народного господарства. Створення виробництва засобів виробництва

Г). Примусове вилучення державою чи органами влади за певну пла­ту майна громадян, підприємств або установ

А ).Воєнний комунізм

Б). Ліквідація куркульства як класу

В). «Закон про п’ять колосків»

Г). Нова економічна політика

А). про причини індустріалізації

Б). про наслідки індустріалізації

В). про джерела індустріалізації

Г). про передумови індустріалізації

Створення системи трестів і концесій

Денаціоналізація промисловості

Збільшення вивезення за кордон нафти, лісу, хліба

Внутрішні примусові державні позики

Відмова від політики “ножиці цін”

Доходи державного сектору економіки

Репарації з Німеччини та її союзників

Ліквідація індивідуального селянського господарства, злам основ­них устоїв селянського життя

Стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та мате­ріального добробуту колгоспного селянства

Запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпас­портним статусом

Багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продук­тивних сил села

Розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

Інтенсифікація сільськогосподарської праці, освоєння нових зе­мель

антисемітизм.

геноцид.

шовінізм.

дискримінація.

наслідки індустріалізації.

наслідки колективізації – голодомор 1932 – 1933 років.

наслідки культурної революції.

національно – політичні фактори. Сталін і його оточення асоціювали українських селян з українськими націоналістами і тому їх вирішили винищити при допомозі штучного голоду;

здобуття техніко – економічної незалежності СРСР;

повернення до старої «політики воєнного комунізму» (терор, тощо), яка була посилена засухою і боротьбою з куркулями;

крах економічної системи сталінізму і повна неспроможність та небажання всього тоталітарного ладу захистити свій народ;

зміцнення оборонного потенціалу країни;

бажання московського уряду будь-якою ціною виконати укладені СРСР експортні контракти на продаж зерна;

підвищення технічної бази сільського господарства.