2 ТСПК Тема: Етичні дилеми та методологічна підготовка тренера СПТ

Повна відсутність теоретичного матеріалу.

Орієнтація на активну участь, досвід групової взаємодії, зворотний зв’язок і рефлексію.

Використання виключно індивідуальних завдань.

Відсутність заздалегідь визначених цілей навчання.

Ситуацію, у якій тренер має обрати між кількома можливими діями, що передбачають різні етичні вимоги або ризики.

Будь-яку незгоду між учасниками тренінгу.

Ситуацію, у якій тренер не встиг виконати план заняття.

Необхідність змінити вправу через обмежений час.

Наполягати на детальному розкритті переживань, щоб учасник завершив емоційну роботу.

Запропонувати групі самостійно проаналізувати психологічні причини стану учасника.

Визнати переживання учасника, перевірити його актуальні потреби, не примушувати до подальшого розкриття та за потреби запропонувати відповідну професійну допомогу.

Негайно припинити участь людини в тренінгу без обговорення ситуації.

Заборона учасникам висловлювати особисті думки.

Усна обіцянка тренера ніколи не повідомляти жодної інформації про перебіг тренінгу за будь-яких обставин.

Відмова від будь-якого обговорення особистого досвіду.

Узгодження правил конфіденційності, пояснення меж їх дії та відповідальності учасників за нерозголошення особистої інформації інших.

Учасники ніколи не переживають дискомфорту або незгоди.

Учасники можуть висловлювати думки, ставити запитання й відмовлятися від певних особистих розкриттів без приниження, примусу чи осуду.

Тренер ухвалює всі рішення, не пояснюючи їх групі.

Учасники зобов’язані підтримувати всі висловлювання інших членів групи.

Примусити учасника виконати вправу, оскільки вона є частиною програми.

Публічно пояснити групі, що відмова свідчить про недостатню мотивацію учасника.

Поважати відмову, з’ясувати за потреби, чи може бути запропонований прийнятний альтернативний спосіб участі, та не допускати стигматизації.

Вимагати від інших учасників переконати його змінити рішення.

СПТ може передбачати розвиток навичок і рефлексію досвіду, але не слід автоматично перетворювати його на психотерапевтичну роботу без відповідних цілей, згоди, компетентності й належних умов.

Під час СПТ заборонено обговорювати емоції.

Будь-яка групова вправа, що викликає сильні почуття, автоматично є психотерапією.

Якщо тренер має психологічну освіту, будь-яке втручання в особисті переживання учасників є прийнятним.

Ігнорувати порушення, щоб не переривати груповий процес.

Відразу виключити порушників із тренінгу.

Скасувати правило, оскільки група його не дотримується.

Нагадати групі про домовленість, назвати спостережувану поведінку, з’ясувати причини труднощів і допомогти відновити дотримання правила.

Активна участь членів групи в навчальних вправах.

Аналіз досвіду взаємодії та рефлексія.

Використання зворотного зв’язку для усвідомлення особливостей власної поведінки.

Виключно пасивне сприймання інформації від тренера.

Практичне відпрацювання навичок міжособистісної взаємодії.

Мету й формат тренінгової програми.

Запит, згоду та психологічний стан учасників.

Власну професійну компетентність і межі відповідальності.

Можливість забезпечити належні умови для роботи зі складними емоційними реакціями.

Переконання, що будь-яке особисте розкриття автоматично свідчить про успішність тренінгу.

Узгодження правил нерозголошення особистої інформації інших учасників.

Обговорення меж конфіденційності до початку вправ, пов’язаних з особистим досвідом.

Недопущення публічного поширення особистих історій інших учасників без їхньої згоди.

Обіцянка абсолютної конфіденційності навіть у ситуаціях, коли існують законні або безпекові підстави для розкриття інформації.

Дбайливе поводження з персональними даними, записами та матеріалами тренінгу.

Повага до гідності кожного учасника.

Добровільність особистого саморозкриття в межах узгоджених правил.

Відсутність приниження, висміювання та дискримінаційних висловлювань.

Примус до виконання вправ, щоб усі учасники мали однаковий досвід.

Зрозумілі правила взаємодії та послідовна реакція тренера на їх порушення.

Правило взаємної поваги та недопущення приниження.

Домовленість не перебивати інших і давати можливість висловитися.

Зобов’язання кожного учасника розповідати про всі особисті переживання.

Домовленість про конфіденційність і межі поширення інформації.

Право учасника повідомити про небажання виконувати окрему вправу та обговорити альтернативу.

Конкретно назвати спостережувану поведінку, не принижуючи особистість учасника.

Нагадати про попередні домовленості й пояснити, як порушення впливає на групу.

За потреби залучити групу до обговорення способів відновлення правил.

Публічно висміяти порушника, щоб інші не повторювали його поведінку.

Послідовно застосовувати узгоджені правила, враховуючи безпеку та гідність усіх учасників.

Примушування учасника розкривати травматичний досвід усупереч його волі.

Встановлення діагнозу учасникові на підставі його реакції під час короткої тренінгової вправи без належної оцінки.

Визнання власних професійних обмежень і скерування учасника до відповідного фахівця за потреби.

Використання особистих розповідей учасника для його публічного висміювання або приниження.

Перетворення тренінгу на інтенсивну терапевтичну роботу без належного обґрунтування, згоди й умов.

Чітко визначити мету, завдання та межі тренінгової програми.

Передбачити можливі емоційно складні реакції учасників і способи підтримки психологічної безпеки.

Продумати правила групової взаємодії та способи реагування на їх порушення.

Врахувати власну компетентність і заздалегідь визначити ситуації, за яких потрібно залучати додаткову професійну допомогу

Вважати, що досвід ведення групи звільняє тренера від необхідності обговорювати етичні питання.