16.11 (5-А клас)Узагальнення з тем «Поділ іменників на відміни. Іменники І відміни, поділ на групи. Особливості відмінювання іменників І відміни»

І відміни

ІІ відміни

ІІ І відміни

ІV відміни

IV відміни

IІІ відміни

IІ відміни

I відміни

І відміни

ІІ відміни

ІІІ відміни

ІV відміни

І відміни

ІІ відміни

ІІІ відміни

ІV відміни

І відміни

ІІ відміни

ІІІ відміни

ІV відміни

Іменники І відміни з основою на твердий приголосний належать до твердої групи, з основою на м’який приголосний — до м’якої групи, з основою на шиплячий приголосний — до мішаної групи.

Іменники ІІ відміни з основою на твердий приголосний належать до твердої групи, з основою на м’який приголосний — до м’якої групи, з основою на шиплячий приголосний — до мішаної групи.

Іменники ІІІ відміни з основою на твердий приголосний належать до твердої групи, з основою на м’який приголосний — до м’якої групи, з основою на шиплячий приголосний — до мішаної групи.

Іменники ІV відміни з основою на твердий приголосний належать до твердої групи, з основою на м’який приголосний — до м’якої групи, з основою на шиплячий приголосний — до мішаної групи.

Іменники VІ відміни м’якої та мішаної груп в орудному відмінку однини мають закінчення -ею (-єю). Наприклад: землею, мрією, душею.

Іменники ІІ відміни м’якої та мішаної груп в давальному відмінку однини мають закінчення -ею (-єю). Наприклад: землею, мрією, душею.

Іменники І відміни м’якої та мішаної груп в Орудному відмінку однини мають закінчення -ею (-єю). Наприклад: землею, мрією, душею.

Іменники ІІІ відміни м’якої та мішаної груп в кличному відмінку однини мають закінчення -ею (-єю). Наприклад: землею, мрією, душею.

Букви я, ю, є позначають два звуки [й я], [й ю], [й є] після голосного, на початку слова, після апострофа та м’якого знака.

Букви я, ю, є позначають два звуки [й а], [й у], [й е] після голосного, на початку слова, після апострофа та м’якого знака.

Букви я, ю, є позначають один звук [я], [ю], [є] після голосного, на початку слова, після апострофа та м’якого знака.

Букви я, ю, є позначають два звуки [яа], [юу], [є і] після голосного, на початку слова, після апострофа та м’якого знака.

У кличному відмінку однини іменники І відміни твердої групи мають закінчення -о, м’якої та мішаної груп — -е (-є)

У кличному відмінку однини іменники І відміни твердої групи мають закінчення -у, м’якої та мішаної груп — -а

У кличному відмінку однини іменники І відміни твердої групи мають закінчення -о, м’якої та мішаної груп — -у

У кличному відмінку однини іменники І відміни твердої групи мають закінчення -ю, м’якої та мішаної груп — -е (-є)

Іменник у формі кличного відмінка в реченні називають звертанням і на письмі виділяють комами або знаком оклику.

Іменник у формі кличного відмінка в реченні називають порівнянням і на письмі виділяють комами або знаком оклику.

Іменник у формі кличного відмінка в реченні називають відмінком і на письмі виділяють комами або знаком оклику.

Іменник у формі кличного відмінка в реченні називають епіграфом і на письмі виділяють комами або знаком оклику.

У звертаннях, що складаються з двохвласних назв — імені

та по батькові, обидва іменники мають закінчення називного відмінка.

У звертаннях, що складаються з двохвласних назв — імені

та по батькові, обидва іменники мають закінчення давального відмінка.

У звертаннях, що складаються з двохвласних назв — імені

та по батькові, обидва іменники мають закінчення кличного відмінка.

У звертаннях, що складаються з двохвласних назв — імені

та по батькові, обидва іменники мають закінчення орудного відмінка.

Якщо звертання стоїть на початку речення, то за окличної інтонації після нього ставлять знак питання

Якщо звертання стоїть на початку речення, то за окличної інтонації після нього ставлять дві крапки

Якщо звертання стоїть на початку речення, то за окличної інтонації після нього ставлять тире

Якщо звертання стоїть на початку речення, то за окличної інтонації після нього ставлять знак оклику