§ 13–14. Політична роздробленість Русі-України

Який князівський з’їзд закріпив вотчинний принцип, проголосивши: «Кожен хай держить отчину свою...»?

Хто з князів прийшов до влади в Києві у 1113 році внаслідок повстання киян?

У якому році відбулася відома поразка Ярославичів від половців на річці Альта, що стала важким наслідком зовнішньої загрози?

Хто був останнім правителем, правління якого (1125–1132 рр.) вважається «останньою спробою зберегти єдність» Русі-України перед її остаточним розпадом?

Тріумвірат Ярославичів як форма правління проіснував із 1054 по 1073 рік.

Головна зовнішня загроза для Русі-України після 1054 року походила від печенігів.

«Статут Володимира Всеволодовича» (Мономаха) був прийнятий для того, щоб обмежити лихварство та полегшити становище боржників (закупів).

Заповіт Ярослава Мудрого закликав синів до усобиць, щоб найсильніший князь міг остаточно об'єднати всі землі.

Які з перелічених дій характеризують успішну діяльність Володимира Мономаха (1113–1125 рр.)?

Які ключові рішення були ухвалені на Любецькому з’їзді князів 1097 р.?

Які зміни були внесені до «Руської правди» документом «Правда Ярославичів»?

Які чинники вплинули на поглиблення політичної роздробленості Русі-України після смерті Ярослава Мудрого?