11 клас. 20.01. Речення з однорідними членами

Почувся шерхіт босих хлоп’ячих ніг, чіпкі руки пригнули голову білого коня.

Червона рожа, червона рожа, над усі квіти гожа.

Собака стояв під грушею і не зводив з Миколки здивованих очей.

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. (Т. Шевченко)

Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги. (І. Цюпа)

Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами. (І. Цюпа)

Поспішай не словами, а ділами. (Нар. творч.)

Лози, кручі, ліс все блищить і сяє на сонці. (О. Довженко)

Нашого двору не минали народні обряди колядування, посипання, запросини на весілля. (Олена Пчілка)

Мати в руках несе цибулю, кріп, петрушки пучечок. (О. Довженко)

Любов, надія, віра ці якості вкупі складають людяність. (Р. Браунінг)

Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем. (Леся Українка)

Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле.

Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце.

Горять, міняться на очах сині, зелені бузкові й оранжеві легкі осяйні хмарини.

Ранок зачинався тихий і лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі наче завмирало.

У небі жайворонки в'ються, заливаються, сміються, грають, дзвонять цілий день і щебечуть, і співають і з весною світ вітають, дзвоном радісних пісень.

Ось-ось задзвонять жайворонки про все: про радість, про щастя, про весну.

кома;

тире;

двокрапка.

завжди додатком;

завжди означенням;

тим самим членом речення, що й однорідні члени речення, до яких воно відноситься.

Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій млі.

Дрібненький зяблик моститься десь на верху явора чи тополі.

Сіроманець похлебтав з калюжі води, лугом відбіг від лісу і від дроги, заліг за копицею.

Зеленіє степ весною, з кожним днем пишніш стає, то обсиплеться росою, то враз пахощі поллє.

У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів найяскравіше.

Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою.

сполучниковий;

безсполучниковий;

змішаний