11 кл. Україна в повоєнний період (1945- 1953рр.)

А Лігу Націй;

Б Організацію Об’єднаних Націй;

В Раду економічної взаємодопомоги;

Г Організацію Варшавського договору.

А Репатріація;

Б конверсія;

В демобілізація;

Г депортація.

1) Брак кваліфікованої робочої сили;

2) спрямування капіталовкладень в соціальну сферу;

3) першочергова відбудова важкої промисловості;

4) відсутність фінансових позик з-за кордону;

5) приоритетний розвиток сільського господарства;

6) використання технічної допомоги за «планом Маршалла».

А Польща;

Б Чехословаччина;

В Угорщина;

Г Румунія.

1) Уніфікації системи господарювання на всій території УРСР;

2) щоб зламати приватновласницьку психологію місцевого населення;

3) реалізації угоди з обміну населенням між УРСР і Польщею;

4) приховування наслідків Голодомору 1932–1933 рр.;

5) підготовки масової депортації українців до Сибіру;

6) виконання умов для отримання допомоги за «планом Маршалла»;

7) утвердження соціальної структури радянського суспільства.

А Запровадження матеріальних стимулів праці;

Б використання трудового ентузіазму робітників;

В широка виробнича інтеграція з провідними країнами Заходу;

Г створення системи раднаргоспів.

А Часткова асиміляція українців у польському середовищі;

Б нормалізація відносин влади з українською меншиною;

В розширення соціальної бази підпілля ОУН і загонів УПА;

Г загострення дипломатичних відносин з Українською РСР.

А недостатня кількість працівників у колгоспах;

Б зміна партійного керівництва;

В неврожай та політика влади;

Г примусова колективізація в західних областях.

А Нова польська влада провела депортацію українців за згоди з УРСР;

Б лібералізація сприяла поверненню із забуття безвинно репресованих митців та діячів культури;

В зміцнилася та розвинулася нова форма духовної опозиції — дисидентство;

Г для зміцнення трудової та виконавчої дисципліни було проведено антиалкогольну кампанію.