1 ТСПК Тема Соціально-психологічна компетентність (СПК) у структурі професійної свідомості та діяльності психолога

Сукупність теоретичних знань із загальної та соціальної психології.

Здатність ефективно взаємодіяти з людьми, розуміти соціальні ситуації, регулювати власну поведінку та враховувати особливості взаємодії.

Уміння переконувати інших людей і досягати поставлених цілей незалежно від їхніх інтересів.

Здатність уникати міжособистісних конфліктів і підтримувати позитивні стосунки за будь-яких обставин.

Комунікативна компетентність охоплює всі аспекти професійної діяльності психолога, а СПК стосується лише міжособистісних стосунків.

Комунікативна компетентність і СПК є тотожними поняттями.

Комунікативна компетентність охоплює вміння ефективно спілкуватися, тоді як СПК охоплює ширше коло здатностей, зокрема соціальне сприймання, розуміння групових процесів і регулювання взаємодії.

СПК стосується лише емоційної сфери, а комунікативна компетентність — лише мовленнєвої поведінки.

Здатність розпізнавати соціальні закономірності, аналізувати ситуацію та розуміти можливі мотиви поведінки людей.

Здатність конструктивно висловлювати незгоду.

Здатність регулювати власне емоційне збудження.

Готовність дотримуватися принципів професійної етики.

Усвідомлення механізмів виникнення міжособистісних конфліктів.

Розуміння значення емпатії у професійній взаємодії.

Визнання цінності автономії клієнта.

Уміння конструктивно відмовити, аргументувати власну позицію та запропонувати альтернативу.

У повному ототожненні власних переживань із переживаннями клієнта.

У здатності розуміти емоційний стан і перспективу клієнта, водночас зберігаючи усвідомлення відмінності між власним досвідом і досвідом іншої людини.

У прагненні якомога швидше усунути негативні емоції клієнта.

У готовності погоджуватися з усіма висловлюваннями клієнта.

Здатність завжди контролювати поведінку інших учасників взаємодії.

Уміння швидко визначати мотиви людини за її зовнішністю та невербальними сигналами.

Здатність аналізувати соціальну ситуацію, перевіряти власні інтерпретації, адаптувати поведінку й дотримуватися професійних меж.

Відсутність емоційних реакцій під час роботи зі складними клієнтами.

Когнітивний.

Конативний (поведінковий).

Афективний (емоційно-вольовий).

Мотиваційно-ціннісний.

Д. Фізіологічний.

Допомагає усвідомлювати власну професійну роль і межі компетентності.

Сприяє аналізу впливу власних установок та поведінки на взаємодію з клієнтом.

Забезпечує здатність адаптувати комунікацію до потреб і особливостей співрозмовника.

Гарантує відсутність професійних помилок і конфліктів.

Д. Підтримує прийняття обґрунтованих професійних рішень з урахуванням етичних принципів.

Уточнення переживань співрозмовника замість автоматичного приписування йому емоцій.

Перефразування висловлювань клієнта для перевірки правильності розуміння.

Визнання права клієнта на власні почуття та погляди без обов’язкового погодження з усіма його висновками.

Визначення справжніх почуттів клієнта виключно за його мімікою.

Надання порад до того, як психолог з’ясував зміст проблеми та потреби клієнта.

Здатність прямо й коректно висловлювати власні потреби та професійну позицію.

Готовність погоджуватися з клієнтом, щоб уникнути його невдоволення.

Уміння відмовити від прохання, яке виходить за межі професійних можливостей або порушує встановлені межі.

Здатність домагатися виконання власних вимог через почуття провини та погрози.

Уміння висловлювати незгоду, поважаючи гідність та права іншої людини.

Розпізнавання власних емоційних і тілесних реакцій.

Використання паузи, заземлення або інших доречних способів стабілізації власного стану.

Звернення до супервізії чи професійної консультації у складних випадках.

Ігнорування власного виснаження заради збереження доступності для клієнтів.

Аналіз ситуації та вибір способу реагування замість імпульсивної відповіді.

Здатність аналізувати контекст соціальної взаємодії та враховувати позиції її учасників.

Уміння відокремлювати спостережувані факти від інтерпретацій і перевіряти власні припущення.

Здатність адаптувати поведінку до ситуації, зберігаючи професійні та етичні межі.

Уміння рефлексувати власні реакції, оцінювати наслідки своїх дій і коригувати поведінку.

Здатність безпомилково визначати характер людини за першими хвилинами спілкування.

Аналіз можливих причин незгоди з урахуванням групової ситуації та попереднього досвіду учасників відображає когнітивний компонент.

Усвідомлення власного роздратування та регулювання емоційної реакції під час обговорення є проявом афективного компонента.

Переведення суперечки в конструктивний діалог і допомога учасникам у пошуку спільного рішення відображають конативний компонент.

Визнання права учасників на власну позицію та прагнення вдосконалювати професійні навички свідчать про мотиваційно-ціннісний компонент.

Здатність правильно визначити мотиви поведінки учасників є передусім проявом конативного компонента, оскільки передбачає вибір способу реагування.

Здатність підтримувати доброзичливу атмосферу в групі автоматично свідчить про сформованість усіх компонентів СПК

Психолог вислуховує клієнта, намагаючись зрозуміти його переживання, але не ототожнює їх із власним досвідом. Це прояв емпатії.

Після складної консультації психолог аналізує, які його реакції вплинули на перебіг взаємодії та які наслідки мали ухвалені рішення. Це прояв рефлексії

Психолог погоджується з усіма проханнями клієнта, щоб зберегти довіру. Це прояв асертивності, оскільки він враховує потреби іншої людини.

Психолог помічає власне емоційне напруження, робить паузу та обирає спосіб реагування, який відповідає ситуації. Це прояв саморегуляції.

Г. Психолог помічає власне емоційне напруження, робить паузу та обирає спосіб реагування, який відповідає ситуації. Це прояв саморегуляції.

Психолог відкрито повідомляє клієнту про неможливість виконати певний запит, пояснює причини та пропонує альтернативу. Це прояв асертивності

Психолог аналізує причини емоцій клієнта та визначає, які переживання той повинен відчувати в конкретній ситуації. Це прояв емпатії.

Психолог протягом тривалого часу використовує однакові схеми реагування на різні запити клієнтів, не враховує індивідуальних відмінностей і сприймає більшість ситуацій через усталені професійні шаблони. Це може свідчити про професійну деформацію.

Після отримання позитивного відгуку клієнта психолог пояснює успіх виключно випадковістю, вважає, що насправді недостатньо компетентний, і постійно очікує, що інші це виявлять. Це ознаки феномену самозванця

Після одного напруженого робочого дня психолог відчуває втому та тимчасово втрачає мотивацію. Саме по собі це є достатньою підставою говорити про професійне вигорання.

Психолог не помічає повторюваності власних емоційних реакцій, не аналізує наслідків своїх професійних рішень і не використовує зворотний зв’язок для коригування роботи. Це свідчить про недостатню професійну рефлексію.

Після кількох років інтенсивної професійної діяльності психолог відчуває стійке емоційне виснаження, дистанціюється від клієнтів і дедалі частіше сумнівається у власній професійній ефективності. Це може відповідати проявам професійного вигорання.

Психолог сумнівається у правильності окремого рішення, звертається за супервізією та використовує отриманий зворотний зв’язок для вдосконалення роботи. Така поведінка сама по собі є проявом феномену самозванця.

Психолог помічає власне емоційне напруження, утримується від імпульсивної відповіді та свідомо обирає спосіб реагування. Це прояв саморегуляції.

Психолог намагається зрозуміти переживання клієнта, уточнює, що саме було для нього неприємним або незрозумілим. Це прояв емпатії

Психолог одразу погоджується з усіма претензіями клієнта, оскільки вважає, що професійна компетентність передбачає відсутність незгоди. Це прояв асертивності.

Після зустрічі психолог аналізує власні реакції, рішення та їхній вплив на взаємодію, визначаючи, що можна змінити в подальшій роботі. Це прояв професійної рефлексії

Психолог спокійно пояснює межі своєї професійної відповідальності та обговорює з клієнтом можливі зміни формату взаємодії. Це прояв асертивності.

Психолог сприймає критику як підтвердження власної некомпетентності та намагається будь-якою ціною домогтися схвалення клієнта. Це свідчить про сформовану професійну рефлексію.