02.12.2025 5 клас Преревірна робота ГР1 (Усно взаємодіє) Аудіювання за уривками казки Шарля Перро "Попелюшка"

Шановний п'ятикласнику!

НЕ ПОСПІШАЙ!!!

УВАЖНО ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ

Якось син короля, молодий і гожий принц, улаштував бал і запросив на нього всіх знатних людей королівства.

Наші дві панночки теж дістали запрошення, бо їх мали за поважних осіб у тій країні. Почалися клопоти й турботи — треба ж було приготувати сукні й оздоби і вибрати зачіски, які їм були б найбільше до лиця.

А Попелюшці додалося роботи — прати й прасувати білизну для сестер, крохмалити їм комірці та манжети. Сестри тільки про те й говорили, як би краще вбратися, і без упину крутилися перед дзеркалами, вибираючи й приміряючи свої сукні.

— Я,— сказала старша,— вберуся в сукню з червоного оксамиту й почеплю оздоби, які мені привезли з Англії.

— А я,— мовила менша,— вберуся в буденну сукню, та зате надіну накидку, гаптовану золотими квітами, й діамантове намисто — такого ні в кого немає! Вони замовили наймодніші капелюшки, накупили найдорожчих парфумів і пудри. Вдягнувшися, покликали Попелюшку подивитися — адже вони знали, що в неї хороший смак. Дівчина дала сестрам мудрі поради і навіть запропонувала зачесати їх. Ті залюбки погодились. Коли вона їх зачісувала, сестри спитали:

— А ти, Попелюшко, хочеш поїхати на бал?

— Ой сестриці, не смійтеся з мене! Чи ж мені личить там бути?

— А й справді, всі сміялися б, якби побачили на балі Чорногузку! Якась інша дівчина за такі слова, певно, зіпсувала б злим сестрам зачіски. Але Попелюшка була добра та незлостива і зачесала їх так гарно, що кращого годі було й бажати. Сестри два дні майже нічого не їли, крутилися перед дзеркалами і весь час роздивлялися чи не схудли, бува, і чи не тpeбa ще тугіше зашнурувати їх,— адже вони хотіли бути тонесенькими та стрункими. Аж ось щаслива мить настала. Сестри з матір’ю сіли в карету й поїхали на бал. Попелюшка довго стояла під брамою й сумно дивилася їм услід. Коли ж карета зникла з очей, дівчина сіла на ганку й гірко заплакала. Раптом з’явилася її хрещена мати — чарівниця. Побачивши, що дівчина вмивається сльозами, вона спитала:

— Що сталося?

— Я хотіла б... хотіла б...

— сказала Попелюшка й заплакала так гірко, що не могла більше вимовити й слова.

— Ти хотіла б поїхати на бал, авжеж? — спитала чарівниця.

— Авжеж! — відповіла Попелюшка, схлипуючи.— Дуже, дуже хотіла б.

— Не плач, усе буде добре,— мовила чарівниця.— Якщо ти будеш слухняною дівчинкою, я зроблю так, що ти поїдеш туди. Вона вийшла з Попелюшкою на подвір’я і наказала:

— Піди на город і принеси мені найкращий гарбуз! Попелюшка побігла на город, знайшла найкращий гарбуз, зірвала його і принесла хрещеній матері, й гадки не маючи, як цей гарбуз допоможе їй поїхати на бал. Чарівниця розрізала гарбуз, вибрала насіння, вдарила по ньому своєю чарівною паличкою — і в ту ж мить гарбуз перетворився на розкішну визолочену карету. Потім вона заглянула в мишачу пастку й побачила в ній шестеро мишей. Вона звеліла Попелюшці відчинити пастку. Миші одна по одній вибігали з неї, чарівниця доторкалася до кожної своєю чарівною паличкою, і кожна миша оберталася на чудового коня. Отак з’явилося шестеро гарних коней, мишасто-сірих у яблуках. Тепер черга була за кучером.

— Піду гляну на щурячу пастку,— сказала Попелюшка,— може, туди впіймався щур? От і був би нам кучер.

— Чудово,— мовила хрещена мати,— піди глянь. Попелюшка принесла щурячу пастку — там сиділо три великі щури. Чарівниця вибрала найбільшого, старого, з довгими сивими вусами й доторкнулась до нього своєю чарівною паличкою. Мить — і товстелезний кучер-вусань уже стояв перед ними.

Потім хрещена мати сказала Попелюшці:

— Піди-но в садок — там біля криниці ти знайдеш шість ящірок. Принеси їх мені. Попелюшка принесла ящірок, і чарівниця обернула їх на шістьох лакеїв у строкатих лівреях; вони стрибнули на приступку позад карети, та так спритно, ніби за своє життя нічого іншого й не робили.

Тоді чарівниця сказала:

— Ну ось, Попелюшко, тепер ти маєш у чому їхати на бал. Ти рада?

— Авжеж! Тільки як же я поїду туди в цьому лахмітті? — зітхнула дівчина. Чарівниця доторкнулася до Попелюшки своєю паличкою, і враз її дранка перетворилася на розкішну сукню, гаптовану золотом, сріблом і самоцвітами. Ще дала чарівниця дівчині пару кришталевих черевичків, таких гарненьких та ловких, що кращих не було ні в кого у світі. Рада та весела, сіла Попелюшка в карету. На прощання хрещена мати наказала їй над усе пам’ятати, що вона може бути на балі тільки до півночі, бо опівночі всі чари зникають: карета знову стане гарбузом, коні — мишами, лакеї — ящірками, кучер — щуром, а її розкішна сукня — благенькою дранкою. Попелюшка пообіцяла, що так і зробить

Ще раз перечитайте уривок, бо зараз будуть тести

Уважно читайте запитання і знаходьте правильну відповідь

БАЖАЮ УСПІХІВ!

МОЛОДЕЦЬ!