За неповідомлення — штраф. Освітян хочуть зобов’язати стежити за соцмережами школярів

У липні в парламенті запропонували зобов'язати освітян контролювати соцмережі дітей під час їх перебування в школі. Якщо освітяни виявлятимуть «деструктивні інтернет-тренди», себто ігри, активності або тренди в соцмережах, які загрожують здоров'ю та безпеці дітей, то мають негайно повідомити керівництво закладу освіти. Якщо керівник закладу освіти вчасно не повідомить поліцію про виявлену в соцмережах небезпеку — його пропонують штрафувати. Про це йдеться у законопроєкті №15395.

Ініціатором створення цього законопроєкту є депутат Сергій Кузьміних — член парламентського комітету з питань здоров'я нації. Зокрема, пропонувалося офіційно утвердити поняття «деструктивний інтернет-тренд в освітньому середовищі». Цей термін позначає поширювану в інтернеті масову модель поведінки, яка спонукає дітей до дій із небезпечними наслідками, зокрема для здоров'я чи гідності учасників освітнього процесу.

Документ пропонує встановити для педагогів нові обов'язки — проводити роз'яснювальну роботу серед школярів щодо небезпеки деструктивних трендів та повідомляти про виявлені факти участі дітей у таких трендах.

Додатково пропонувалося зобов'язати керівників закладів освіти забезпечувати «здійснення заходів із виявлення, запобігання та припинення участі учнів у небезпечних інтернет-трендах на території закладу», причому це стосувалося в тому числі й дистанційного навчання.

Окремо пропонувалося заборонити в школах пропагування та проведення таких інтернет-трендів, що не зовсім зрозуміло. Який сенс матиме заборона небезпечних для здоров'я дій, якщо таке і так заборонено та не допускається в закладах освіти?

Сергій Кузьміних також інціював ще один законопроєкт — №15396. Документ передбачає адміністративну відповідальність директора закладу освіти за неповідомлення правоохоронних органів про виявлену участь дітей у небезпечних трендах. За таке «порушення» пропонувалося призначати керівнику школи штраф від 1 700 до 3 400 грн або виправні роботи строком до одного місяця із відрахуванням 20% зарплати.

Ці законопроєкти були широко розкритиковані як самими освітянами, так і освітніми посадовцями. Освітня омбудсменка Надія Лещик вказала, що контроль соціальних мереж дітей не належить до повноважень педагогів і керівників закладів освіти. Крім того, діти сидять перед екранами гаджетів від 6 до 16 годин на день. І проконтролювати те, що вони там переглядають, часто не можуть навіть батьки, а не те що вчитель. Законопроєкти вона не підтримала.

Аналогічно розкритикував документи голова парламентського Комітету з питань освіти Сергій Бабак, який звернув увагу, що освітяни не мають відповідної технічної та психологічної підготовки.

Ми й так надмірно навантажуємо педагогів невластивими для них задачами – від адміністрування до соціальної роботи. Ініціатива додати до цього ще й функцію цифрового моніторингу дітей і персональну відповідальність за нього може стати системною помилкою, — наголосив Бабак.

Він підтримав необхідність захищати дітей від небезпечних трендів, але додав, що відповідальність за цифрову безпеку учнів не можна покладати лише на школи. Натомість Бабак запропонував чітко розмежувати обов’язки закладів освіти, поліції й фахових психологів, а також розвивати програми медіаграмотності й посилювати шкільні психологічні служби.

Станом на другу половину вересня обидва законопроєкти опрацьовуються в профільних комітетах.

Титульне фото: Magnific