За дистанційне навчання треба доплачувати: вчителі підбили підсумки навчання онлайн

Вчителі розповіли "Всеосвіті", як пережили дистанційне навчання та чи готові до нових форматів в новому навчальному році.

Лише один день відділяє переважну більшість педагогів від омріяного закінчення дистанційного навчання. Говоримо омріяного, бо знаємо – для більшості вчителів, батьків та дітей «дистанційка» стала  неабияким випробуванням. І навіть, якщо онлайн формат не перетворив чиєсь життя на "пекло", літні місяці відпочинку  - чи не найкраща нагода проаналізувати отриманий досвід, виправити помилки та зрозуміти, куди варто рухатися далі.

Адже, технології дистанційного навчання будуть впроваджуватися й надалі. Навіть, після карантину. Т.в.о міністра освіти Любомира Мандзій вже заявила, що в новому навчальному році на педагогів чекає новий формат навчання – так зване змішане навчання, де буде поєднуватися класно-урочна система з технологіями онлайн.

Але чи готові до цього вчителі? Бо ж зіпсований зір, перевантаження, старе обладнання, поганий інтернет, брак живого спілкування – ці та багато інших проблем із технологіями онлайн не викликають жодного бажання продовжувати й надалі приборкувати цього хижого звіра під назвою «дистанційка».

«Всеосвіта» зібрала думки вчителів, аби підвести підсумки дистанційного навчання та дізнатися, яка, на їхню думку, перспектива впровадження змішаного формату здобування освіти і що потрібно, аби він був ефективним.

 Анастасія Бречко, вчителька української мови та літератури

Це було передбачувано. Увесь світ переходить на змішане навчання. Воно необхідне, бо допомагає розподіляти пріоритети, персоналізує навчання, долучає різні форми й ресури й головне - вчить вчитись за допомогою ресурсів, які дає нам технологічний світ на сьогодні. Змішане навчання наблизить нас до актуальних потреб суспільства й навичок, які потрібні сучасним учням. Звісно, сам лише формат онлайн не підходить, але поєднання онлайн і офлайн може дати хороші результати, якщо правильно це використовувати.

Ми маємо літо, щоб проаналізувати наш досвід дистанційного навчання, виокремити сильні й слабкі сторони й відповідно виправити те, що не вдалось. А не вдалось багато. Попрередня система показала свою не актуальність і вчителі мають це прийняти й влітку інтенсивно готуватись до змішаного навчання. Як казав Елвін Тоффлер: "Безграмотними в 21 столітті будуть не ті, хто не вміє писати і читати, а ті, хто не вміє вчитися, розучуватися і переучуватися". Мені дитсанційне навчання дало розуміння, куди рухатись далі, які помилки виправити, як краще комунікувати з батьками й дітьми в новому форматі.

Будемо разом з ними тепер вибудувовати ефективну стратегію розвитку. Сподіваюсь, що дистанційне навчання було поштовхом до змін в нашій системі освіти й вони продовжаться й будуть ефективними та позитивними.

Ольга Халепа, вчителька біології

Працюючи з учнями під час дистанційного навчання, з власного досвіду я зробила висновок, що воно може бути доречним у майбутньому, як це і сказала пані Міністерка. Адже є певна категорія учнів, які з певних психологічних причин, чи особливостей характеру або виховання, не можуть ефективно навчатися та повноцінно засвоювати інформацію під час звичайних уроків.

Інколи їх важко спонукати навіть до запису теми уроку, я вже не кажу про якісь визначення чи виконання вправ. Досить часто вони взагалі відмовляються працювати, наприклад, в парах, чи в групах. Так учні постійно відволікаються на зовнішні подразники, наприклад, фрази однокласників, або ж учню заважає вчитися його гіперактивність. А от під час дистанційного навчання вищезгадані учні показали себе зовсім з іншого боку: вони набагато якісніше опрацьовували теми уроків, виконували завдання, вправи, писали конспекти і їхня успішність стала набагато кращою. Не забуваємо, що деяким учням стан здоров'я не дозволяє відвідувати уроки в школі.

Тож якщо для них дистанційне навчання буде ефективнішим, якщо вони та їх батьки готові до нього, тобто якщо вони будуть сприймати його не як можливість не відвідувати школу, чи уникнути спілкування з неприємними однокласниками чи вчителями, а дійсно хочуть отримувати знання, то чому б для для таких учнів не застосовувати й для надалі дистанційні методи навчання?

 Якщо ж поглянути з іншого боку, то чи дійсно готові українські педагоги до дистанційного навчання? Досвід нам показав що далеко не всі. Якщо все ж таки продовжити його з 1 вересня, то на яких умовах запропонують вчителю його проводити? Це буде власний ентузіазм, чи все ж робота, яка додатково оплачується? Звісно, якщо це буде лише на власному ентузіазмі вчителя, то результату не побачимо ніякого, адже ні для кого не секрет, що український вчитель і так занадто перенавантажений різними громадськими обов'язками, а тому зайве навантаження на себе брати не буде.

Уявімо, що дистанційні уроки все ж будуть оплачуватися.

Дійсно, деякі українські педагоги провели дистанційне навчання не якісно, ставилися до нього легковажно, влаштувавши такий собі полегшений варіант праці. Отже, відразу постає питання, а якому вчителю та якого рівня дістануться години, які треба буде проводити дистанційно?

Це буде педагог, який буде відповідально відноситись до своєї роботи, чи це будуть години, щось на зразок тих факультативів, які досить часто взагалі не проводяться і якими просто довантажують вчителя до повної ставки? Звісно, за таких умов якісного дистанційного навчання учень не отримає, на це можуть бути витрачені місяці, а то й роки шкільної освіти, які потім наздогнати учню буде дуже важко.

Отже, якщо все ж уявити ідеальний варіант дистанційного навчання, тобто, коли учень розуміє навіщо це йому і готовий дистанційно працювати, якщо цим займається відповідальний педагог, який вміє і знає, як застосовувати та використовувати дистанційні методи навчання і отримує за це гідну зарплатню, то в такому разі дистанційне навчання буде і доречним, і ефективним.

Та, на жаль, ідеальні варіанти в українській освіті ми спостерігаємо не часто і навіть гарні ідеї, які надходять зверху, можуть бути легко спотворені в звичайних школах.

 Людмила Хорькова, директорка Криворізької ЗОШ

Дистанційне навчання було для нас викликом і в той самий час і мотивацією опанувати нові технології, інструменти, форми роботи. Тому вважаю, що новий навчальний рік має будуватись на поєднанні онлайн та офлайн навчання, оскільки сучасний світ вимагає культури спілкування онлайн, вміння відкривати нове, використовувати "з користю" гаджети.

Враховуючи те, що не всі школи оснащені в достатній мірі технікою, я знайшла для себе ресурс в цьому напрямку і мої учні навчилися створювати комікси, ментальні карти та портрети історичних діячів за допомогою різних програм, працювати з фабрикою кросвордів, генератором ребусів.

Я не є "фанаткою" безкінечного перебування учнів за комп'ютером, але є прибічницею "змішаного навчання". Вчитель вже не є єдиним джерелом знань, він має бути модератором, тьютором, союзником у процесі пізнання.

 Щодо моїх колег, то вони майже 100% опанували "дистанційку" і також побачили багато цікавих моментів в цьому процесі.

Ми відкриті для змін і прагнемо розвитку. Хто не "товаришував" з технологіями дистанційного навчання? Люди старшого віку (мені майже 62 і до мене це не має відношення), вчителі, які не мають гаджетів і вони діяли за допомогою колег.

Що мені запам'яталось?

Надихаючі листи моїх учнів! Наприкінці курсу всесвітньої історії я написала лист своїм учням і запропонувала 11-му та 7-му класу, в яких викладаю історію, відповісти на 3 питання: Чим запамятався навчальний рік?

Що б вони побажали або запропонували на наступний рік для покращення навчального процесу? Кому б вони сказали "дякую" за цей навчальний рік? Отримала дуже цікаві листи, які надихають.

Під час дистанційного навчання я зрозуміла, що найкращим каналом зв'язку є електронна пошта, а також те, що треба обирати для "дистанційки" сервіси, що мають електронний журнал та електронний щоденник.

Наталія Бугайова, вчителька української мови та літератури

Такий несподіваний і досить довготривалий карантин, думаю, вже довів, що зміни в організації освітнього процесу відбудуться, навіть можна сказати вже відбулися. Гнучкість розуму і безперервна освіта – одна з ключових навичок ХХІ століття, тож усі мають пристосовуватись до вимог сьогодення.

На мою думку, змішане навчання давно на часі. У 2016 році я навчалася за програмою «Про.Навички» від Центру інноваційної освіти «Про.Світ». Тема нашого проєкту була «Онлайн - школа «Сузір’я». Ідея – упровадження технологій дистанційного навчання в освітній процес. Тоді воно не сприйнялося, бо важко було обґрунтувати актуальність. Приблизно у той же час методист відділу освіти Віта Симоненко створила творчу лабораторію «Використання елементів «перевернутого навчання» на уроках української мови і літератури», де ми з колегами вчилися моделювати уроки зі змішаним навчанням. Дітям, що прагнуть оволодіти знаннями, подобалися такі завдання.

Навіть незважаючи на певний досвід, цей карантин став викликом, бо для безпроблемного переходу на повну "дистанційку" потрібно починати упроваджувати елементи тоді, коли всі діти в школі. Важливо в класі навчити користуватися Classroom, Zoom, надсилати виконані завдання та інше.

Ще одним суттєвим викликом стала швидкість інтернету та відсутність технічних засобів у окремих здобувачів освіти. Повноцінне дистанційне навчання не можливе за таких умов.

Чи потрібно впроваджувати змішане навчаня? Безумовно. Сьогодні – це вимога часу. Зараз уже можу сказати, що ми з дітьми і батьками подолали усі труднощі й упевнено завершуємо навчальний рік.

 Вас також може зацікавити: Закохалася у дистанційне навчання: як вчителька у 70 років із задоволенням опанувала онлайн-формат

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

37415
28.05.2020 17:51:00

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!