Як допомогти учням скласти ЗНО з історії України на 200 балів: практичні поради

Фахівчиня розповіла про методи, які допоможуть учням якісно підготуватися до ЗНО з історії та уникнути помилок.

Вже за три тижні учні складатимуть ЗНО з історії України. Аби успішно скласти іспит, діти мають засвоїти величезну кількість дат, подій та персоналій. Вивчити такий обширний матеріал самотужки – дуже складно. У цьому їм мають допомогти вчителі.

Як ефективно підготуватися до ЗНО з історії України? Які особливості сертифікаційної роботи ЗНО? Як скласти план роботи на рік з підготовки до тестування?

На ці питання відподає викладачка історії, власниця освітньої агенції «SMART CaT», фахівчиня з впровадження прикладних ігор в закладах освіти, викладачка ЗВО, Ірина Борисівна Левинська.


 Зовнішнє незалежне оцінювання з історії України – найпопулярніше тестування, яке стоїть поряд з математикою та українською мовою.

ЗНО з історії – це тест, який вміщує в собі теми зі шкільної програми за період 7-11 класу.

Виконати всі завдання учні мають встигнути за 150 хвилин.

60 завдань розділені на дві частини:

  •  Історія України 20 – початку 21 століття;

  •  Історія України від найдавніших часів до кінця 19 століття. 

 Під час вебінара я розповім про те, яким чином вчителі або викладачі коледжу можуть допомогти учням скласти гарно ЗНО, але при цьому мінімально витрати свій час. Моя мета - дати вам практичні рекомендації, яким чином можна отримати кращий результат з меншими витратами ваших ресурсів. Особливо, поради будуть корисні тим, хто працюватиме наступного року з 10-ми та 11-ми класами, - зазначила фацівчиня.  

Яка головна проблема ЗНО з історії?

В теорії ЗНО перевіряє ті компетентності, які діти набувають в процесі опанування шкільної програми. Але практика дещо відрізняється від теоорії, тому що сама програма ЗНО не ідеально ідентична шкільній програмі, розповідає Ірина Борисівна.

В процесі викладацької діяльності є два ключові моменти: або виконувати шкільну програму, або готуватися до ЗНО. Я розумію, що в кожному навчальному закладі до цього підходять по-різному. Є різні методики підготовки до ЗНО. Добре, коли в учня є репетитор, з яким можна один на один все обговорити, але зазвичай ми працюємо з великою кількістю учнів. Всі вони дуже різні– за стилем сприйняття інформації, темпом, рівнем підготовки, тому підібрати для всіх універсальну методику достатньо складно, - говорить фахівчиня.

Найбільша проблема, яка істотно позначається на результатах підготовки до ЗНО – це те, що підручники недостатньо формують загальну історичну компетентність.

Я є критиком підручників, бо діти отримують трохи відірвані між собою історичні факти, їм важко зв’язати їх в одну єдину картину, тому має бути загально-історична канва подачі історії, яка б була сучасною, дієвою і дозволяла формувати цілісну картину, - переконана викладачка.

Програма ЗНО з історії України

Затверджується за 9-10 місяців до ЗНО

Діюча програма містить 32 теми: від появи людини до 2018 року.

До програми додається: перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва – ікона, храми, скульптури, будинки тощо

Список персоналій для візуального розпізнавання – портрети діячів.

Щороку ці програми коректуються, тому готуючись до ЗНО, звертайте увагу на зміни в програмах, їх треба детально переглядати, щоб не перевантажувати ані себе, ані дітей, - зауважила фахівчиня.

 

Складові теми програми ЗНО

-          Факти ( Історія України як наука)

-          Дати ( 1097 р. – Любецький з′їзд (снем) князів)

-          Персоналії ( Данило Романович)

-          Поняття та терміни («курган»)

-          Основні предметні вміння та навички:

1)      розпізнавати на картосхемі…

2)      характеризувати…

3)      пояснювати..

4)      визначати….

Робота з картами, термінології і дати – саме ці три складові лякають дітей найбільше.

Вчителям вкрай важливо навчити дітей правильно читати карти в тестах. Бо досвід показує, що у дітей дуже слабо розвинена ця якість. Чимало учнів взагалі не працюють з картами в розрізі шкільного курсу, але на ЗНО вони повинні вміти це робити. Тут є певний дисонанс, але це прикладне вміння чудово розвивається, - додала Ірина Борисівна.

Ще один важливий острах учнів при підготовці до ЗНО – це термінології. Бо не завжди термінологія, яка використовується в програмі ЗНО, є аналогічною шкільній програмі і не всі діти взагалі розуміють, що це таке.

Наприклад, поняття «федерація» або «колективний суверенітет» викликає в певної кількості учнів просто паніку. І цим моментам треба окремо приділяти увагу. Є терміни, які не використовуються в шкільній програмі, але широко поширені в ЗНО. Що стосується дат, то насправді сама програма ЗНО містить їх не так вже й багато, трохи більше сотні. Якщо постійно працювати з тесовими питаннями, дати не доведеться зазубрювати, бо вони запам’ятаються автоматично. Тому я ніколи не змушую дітей зубрити дати і не проводжу для них хронологічних диктантів. Єдина практична технологія, яку я використовую під час підготовки до ЗНО – це кросворд, - ділиться досвідом Ірина Борисівна.

Характеристика сертифікайної роботи

-          60 завдань

-          94 бали ( переводяться у 200-бальну шкалу)

-          150 хвилин

     Дві частини:

  1. «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.» (30) – як ДПА

  2. «Історія України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.» (30)

       Чотири форми завдань:

  1.   завдання з вибором однієї правильної відповіді (1)

  2. завдання на встановлення відповідності, «логічні пари»» (4)

  3. завдання на встановлення правильної послідовності (3)

  4. завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи (3)

Сертифікатна робота, з якою працюють учні за ЗНО, як правило складається з 60 завдань, за які вони отримують, максимум, 94 бали. На роботу виділяється 150 хвилин.

Якщо ми беремо загальні практичні поради, то витрачаємо дуже багато часу. Якщо на ЗНО з української мови чи математики дуже часто ми стикаємося з тим, що на виконання завдань не вистачає часу, бо там є відкриті завдання, то на тестуванні з історії України відкритих завдань немає. Тому цей великий час, який виділяється на виконання тестового завдання, дуже часто грає проти учня. Як правило, середня тривалість виконання завдання – орієнтовно година. Далі у дітей починається, як то кажуть, «психоз». Вони починають сумніватися у своїх відповідях, а іноді навіть виправляти правильні відповіді на неправильні. Тому краще порадити їм здавати тестові завдання відразу, як тільки вони їх виконали, - розповіла фахівчиня.

Сертифікаційна робота ділиться на дві частини. Перша рахується, як ДПА, а друга - присвячена питанням по матеріалах, які вивчають в 5-9 класах. В сертифікатній роботі учні стикаються з 4-ма формами завдань – це звичайні тести.

Щодо самих завдань, з мого досвіду, найскладніше - це послідовність. Статистика свідчить про те, що завдання на хронологічну послідовність правильно виконують лише 5 відсотків учнів. Але є окремі технології, як з цим впоратися. Наприклад, зосереджувати увагу учнів на тому, що дуже часто в тестах питання сформульовані так, аби їх якомога більше заплутати.

Що стосується загального вигляду сертифікаційної роботи, то там є дві практичні рекомендації. Перша – це ніколи не позбуватися тестового зошита.

Тестовий зошит з питаннями - це  у повному сенсі робочий зошит учня.  Вони можуть писати тут все, що завгодно і позначати правильні відповіді. Великий недолік – те, що ці зошити не дуже якісно надруковані. Раджу учням переносити відповіді на бланк вже після того, як вони відповіли на всі запитання.

Як працюємо з класом?

-          32 теми = блоки (авторський підхід до програми)

-          Матеріал + ресурси для самостійної роботи (тренажер)

-          СХЕМА-КОНСПЕКТ ДО КОЖНОЇ ТЕМИ

та методика роботи з нею (три кроки)

-          Тестування та підсумкове тестування, контроль

-          E-mail + група в t.me + FB

-          Додатково: онлайн-дошки, гейміфікація, доповіді по типу TEDX….

-          Додатково: зовнішні ресурси (музей, екскурсія, вечорниці, змагання, батьки..)

Для комплексного засвоєння матеріалу, вахівчиня радить учням створити конспект, де вони будуть працювати над окремими темами.

Я раджу базувати практичну підготовку дитини на створенні конспекту кожної теми. Щось на зразок ментальної карти. Напередодні підготовки до ЗНО, запропонуйте учням завести папку, в якій є 32 листочки А4. На кожному листочку дитина буде працювати над однією темою. Ви даєте дітям завдання і пропонуєте зробити власну схему теми на одному аркуші паперу. Головне, аби вся інформація по темі вміщалася на один листочок. Далі я прошу відкрити тести минулорічних років і пройтися по питаннях цієї теми. Після того, як ми опрацюємо з учнями 32 теми, в учня має бути 32 листочки, в яких зазначені головні моменти з кожної теми ЗНО, - поділилася порадою викладачка.

А щоб почути ще більше рекомендацій та порад, як швидко, якісно та ефективно допомогти учням підготвуватися до ЗНО з історії, радимо прослухати дуже змістовний вебінар фахівчині Ірини Борисівни Левинської.

Нагадуємо, що кожний вебінар має програму підвищення кваліфікації, а також є можливість завантаження сертифіката з підвищення кваліфікації! 

1378
16.06.2020 17:31:00

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.