«Важка праця, але мала зарплата». Як школи потерпають від кадрового дефіциту?

У школах Вінниччини фіксують нестачу педагогів точних і природничих дисциплін. Вчителів доводиться шукати роками, а охочих на посади не можуть знайти й у центрах зайнятості. Водночас тих, хто вступає у педуніверситети на викладачів точних наук, можна рахувати по пальцях. Репортаж про це зробило «Суспільне».

Проблему із викладачами природничих і точних наук фіксують у Шаргородській громаді. За словами директора місцевого ліцею №2 Сергія Іванця, у школі навчаються 549 учнів. Математику тут викладають двоє педагогів. Торік шукали ще одного — не знайшли, тому й розподілили години між тими, хто вже працює.

Було би добре, якби в нас зʼявився ще один вчитель математики. Ми в цьому році зверталися у Вінницький педагогічний університет, на фізико-математичний факультет, для того, щоб нам допомогли в пошуку вчителя математики. Але, на жаль, кандидатів і бажаючих прийти в навчальний заклад викладати години математики не знайшлося. Ми зверталися і в центр зайнятості — таких спеціалістів не було, — розповів директор.

Вчителька математики у ліцеї №2 Шаргорода Лілія Стус викладає у школі 37 років. Цього навчального року має 23 години на тиждень. Ставка — 18. Вона справляється з таким навантаженням і каже, що «поки працює, доки є сили».

У 14 закладах загальної середньої освіти Шаргородської громади працюють 356 педагогів. Їхній середній вік — 49 років. Цьогоріч школи громади поповнив лише один молодий спеціаліст — учитель англійської мови.

Зовсім у нас мало молодих спеціалістів. Молоді спеціалісти приходять, але через заробітну плату, яка є недостатньою, край недостатньою, люди не хочуть затримуватися, не хочуть працювати. У нас вчителів математики, фізики, частково хімії не вистачає. Школи потребують фахівців, — розповідає начальниця відділу освіти Валентина Гуменюк.

Залучити молодих педагогів Шаргородська громада намагається власною програмою, але охочих поки немає.

Ми готові виплачувати стипендію, готові оплачувати навчання тим дітям, тим студентам, які хочуть здобути освітянську професію або медичну. На превеликий жаль, за останні п'ять років ми не маємо жодного кандидата на таке навчання, — пояснив очільник громади Володимир Барецький.

Цьогоріч на спеціальність «Середня освіта. Математика» у Вінницькому державному педагогічному університеті вступив 21 студент, на фізику — сім, на хімію — шість. І це вважають непоганим результатом, торік хімію обрали четверо.

Але диплом педуніверситету не означає, що випускник піде працювати до школи. Із 50 торішніх магістрів фізико-математичного факультету за фахом працюють 32. Серед 20 математиків — 16, а також троє фізиків та троє хіміків. Частина випускників замість загальноосвітньої школи обирає лабораторії, приватні заклади, репетиторство чи власну справу.

За даними профільного департаменту обласної військової адміністрації, на Вінниччині працює 2 800 вчителів математики, фізики і хімії, з них 21 відсоток — пенсійного віку. На початок навчального року відкритими залишалися шість вакансій, повідомила директорка обласного департаменту гуманітарної політики Тетяна Каменщук.

Посадовиця пояснила, що на початку навчального року директори шкіл «все педагогічне навантаження прораховують і, якщо є години, то вони розподіляються між тими вчителями, які наявні в закладі». Тож відсутність відкритої вакансії не завжди означає відсутність потреби у фахівцеві, як у Шаргородському ліцеї, години можуть розподілити між чинними педагогами.

Торік двоє випускників вчительки Лілії Стус склали НМТ із математики на 200 балів, але професію вчителя математики не обрали.

Хлопці обрали професію ІТ-сфери. Пробували на День учителя, у нас День самоврядування, діти проводять уроки, пробують себе в ролі вчителя. І коли я запитала, кажуть: «Ні, не хочемо. Важка праця, але погано оплачувана», — сказала Лілія Стус.

Титульне фото: Magnific