Результати міжнародного дослідження #PISA, в якому Україна вперше взяла участь у 2018 році, свідчать, що реформа «Нова українська школа» – об’єктивна потреба для держави. Про це розповіла Міністерка освіти і науки Ганна #Новосад під час презентації Національного і Міжнародного звітів за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.
Ми розраховуємо на те, що отримані результати стануть сигналом для наших вчителів, батьків та суспільства загалом. Тепер має стати очевидним, що реформа шкільної освіти для України – не забаганка, а об’єктивна потреба, – наголосила Ганна Новосад.
Результати українських учнів/студентів у PISA-2018 виявились гірші, а з математики – значно гіршими порівняно із середніми значеннями по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку – держав, які мають високі стандарти в освіті та інших галузях суспільного життя. Це прослідковується в усіх трьох компетенціях, рівень яких досліджує PISA, – читацькій, математичній та природничо-науковій.
Згідно з результатами PISA-2018, базового рівня – мінімального, якого в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, – в Україні не досягли:
- з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків,
- з математичної – 36%,
- природничо-наукової – 26,4%.
Для порівняння, у країнах ОЕСР базового рівня сформованості читацької грамотності не досягли 22% підлітків, математичної – 23,9%, природничо-наукової – 21%.
Крім країн ОЕСР, результати України доцільно порівнювати з показниками референтних для України держав – країн зі схожим соціально-економічним станом та культурно-історичною спорідненістю. Референтними для України у звіті PISA-2018 є Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка та Угорщина. У рейтингу референтних країн Україна випередила лише Грузію та Молдову за всіма трьома показниками. А Естонія взагалі увійшла до топ-10 країн за рейтингом ОЕСР.
У загальному рейтингу всіх 78-и країн, які взяли участь у PISA-2018, позиції визначаються з урахуванням похибок та множинних порівнянь між країнами на схожих рівнях успішності. Тому загальний рейтинг подається у діапазоні позицій.
Україна займає такі діапазони у рейтингах компетентностей:
- читацької – 37-42 позиції,
- математичної – 41-46 позиції,
- природничо-наукової – 35-42 позиції.
Результати PISA-2018, зокрема, заперечують міф про ефективність радянської математичної системи освіти. Дослідження показує: 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами,– підкреслила Ганна Новосад.
Міністерка додала, що 2020/2021 навчальний рік стане роком математики в Україні – на це є принципова згода Президента України. Така ініціатива матиме на меті розвиток математичної грамотності у школярів.
Ганна Новосад зазначила, що результати PISA цінні тим, що не просто демонструють рівень компетентностей учнів/студентів, а дають можливість прослідкувати вплив різних чинників на результати навчання. Для цього PISA досліджує ставлення учителів та батьків, цінності особистості та її життєву позицію, мікроклімат у закладі освіти та соціально-економічний стан, у якому перебувають учасники дослідження.
В результатах PISA кожен може побачити свій вплив на те, яких успіхів досягають учні у навчанні. Побачити, що він робить добре, що погано, і яких зусиль конкретно від вас вимагає ситуація, щоб вийти на якісно вищий результат. Уряд і МОН абсолютно усвідомлюють виклик, який постав перед нами. Однак жоден уряд не здатен переламати цю ситуацію самотужки – ми маємо об’єднатися навколо цього завдання спільно з батьками та вчителями, – акцентувала увагу Ганна Новосад.
Вас також можуть зацікавити такі матеріали:
Відомі результати PISA: скільки балів набрала Україна?
