Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Ситуація успіху: основні поняття, сутність, технологічні аспекти, інклюзивна практика
»
Взяти участь Всі події
Новини
135
9 листопада 2020 о 13:10

Тиждень моди по-освітянськи, або чому вчителі соромляться бути стильними

Розвінчуємо міфи та копирсаємось у гардеробі разом із вчителькою географії Іриною Мокрій.

Створити свій бренд – означає створити себе (с)

З чим зазвичай асоціюється будь-яка професія? Насамперед це форма одягу, яка одразу допомагає визначити, хто перед нами: міліціонер, пожежниця, суддя чи кухар. А як щодо педагога? Офіційної форми у цього фаху немає, однак більшість українців, коли йдеться про вчительство, послуговується затертим до дір стереотипним образом: вчителька з гладенько зачесаним волоссям, у строгому сірому костюмі – найчастіше у піджаку та спідниці нижче колін – і черевиках на невисоких підборах. Іноді для цілісності образу припасовують й «аксесуари»: указка в одній руці, глобус в іншій.

Ноги у цього стереотипу ростуть ще з часів СРСР, та навіть зараз від нього не поспішають відмовлятися. У результаті маємо історію про виховательку з Рівненщини, яка опублікувала фото у купальнику… і опинилася у центрі скандалу. Здавалося б, купальник й відпочинок на морі – логічно взаємопов’язані речі. Аби ж то! Судячи з претензій колег виховательки та батьків, пані мала гойдатися на хвилях у пристойному одязі – цілком можливо, що у піджаку й спідниці нижче колін, – аби не травмувати нікого виглядом голих рук, ніг і, боже збав, живота.

Мене вразила ця історія. У своєму інстаграмі я вирішила розпочати своєрідний челендж: публікувала декілька постів у купальному костюмі і вказувала, де мене можна знайти: «Якщо хочете побачити вчительку у купальнику, я на Трухановому острові». Люди нав’язують нам свої стереотипи – і з цим потрібно боротися.

Ірині Мокрій 28 років. Вона працює у київській гімназії НПУ ім. Драгоманова вчителькою географії й водночас класним керівником 10-Б класу. На зустріч із журналістами «Всеосвіти» пані Ірина прийшла з палаючими очима – розповісти про те, що професія педагога не обмежує, а дає зайвий привід бути собою і вдягатися так, як хочеться.

З чим пов'язаний лукізм (дискримінація за зовнішнім виглядом – ред..) у вчительському середовищі? Чому вчителі в Україні соромляться бути стильними? Як зовнішній вигляд педагога може впливати на комунікаційний зв'язок з учнями? Скільки вчительських зарплат коштує вдягатися стильно, зручно та якісно? Як сформувати свій гардероб так, щоб кожен підібраний образ був вдалим й приносив справжнє задоволення? Ми поставили ці запитання Ірині Мокрій і отримали вичерпні відповіді.

Мода і вчительство

У період Радянського Союзу педагоги дотримуватися обов’язкових шаблонів: усі повинні були мати більш-менш однаковий вигляд і навіть не допускалося, що вчителька може з’явитися на заняттях з розпущеним волоссям чи, скажімо, у спортивному костюмі.

Були випадки, коли я приходила до гімназії у спортивному костюмі, і ніхто не дивувався. Я просто сказала: «Ви знаєте, сьогодні так сталося. У мене два уроки, і я дозволила собі прийти у цьому». Звісно, я не закликаю кожного дня вдягати спортивне, але хочу донести, що тут нічого критичного немає.

Вийти за рамки так званих традицій у здебільшого консервативному вчительському середовищі означає ледь чи не справжній виклик. Однак у середовищі учнівському це сприймається зовсім по-іншому.

Наприклад, коли ти з’являєшся у школі у велосипедках (короткі легінси – ред.), тебе можуть осудити колеги. А учні просто не звернуть на це увагу. Вони – інакше покоління, їм в принципі не важливо, у що ти вдягнений, головне, щоб це було сучасно.

Діти не носять з собою набір закостенілих стереотипів – зазвичай його «дарують» у спадок батьки.

Мода та учнівство

Зрештою, будь-який педагог повинен бути приємним не лише у спілкуванні, але й мати приємну зовнішність. Адже шкільний предмет в учня передусім асоціюється з учителем.

Дитині  подобається вивчати  предмет саме тому, що подобається вчитель, а не тому, що тема цікава.

Я люблю робити компліменти своїм учням. Намагаюсь кожного дня говорити комусь: «Ти маєш гарний вигляд», «У тебе класний стиль». Особливо потрібно підтримувати тих дітей, в яких є з цим проблеми, зокрема, підлітків – адже вони часто вдягаються стримано, полюбляють темні кольори й цураються яскравих. Я власним прикладом демонструю, як можна стильно поєднувати речі в прийнятних рамках. Батьки розповідають мені, що діти приходять додому у захваті: «Ірина Костянтинівна сьогодні зацінила мою зачіску».

Звісно ж, учні хочуть мати такий вигляд частіше, робити цікаві зачіски, гарно вдягатися – і все тому, що їх підтримала вчителька. Це своєрідна терапія: дітям подобається, що на них звертають увагу, і вони, своєю чергою, звертають увагу на педагога.

Не так важливо бути для учнів суперкласним професіоналом, як бути їхнім другом.

У сучасному світі вчитель – не джерело знань, адже усе необхідне діти можуть дізнатися в інтернеті. Педагог повинен навчити вчитися, повинен вказати, як правильно це зробити, де знайти інформацію, як систематизувати її та дізнатись, що потрібно, а що ні. Вчитель має навчити любові, дружбі, повазі й комунікації.

Позбавляємось стереотипів

Дуже часто нав’язані уявлення про те, як потрібно купувати речі та носити їх, заважають відчувати себе комфортно і любити свій зовнішній вигляд.

1. Якісними та стильними бувають лише брендовані й дорогі речі

Насправді не існує такого правила, що у магазинах продаються кращі за якістю речі ніж на ринку чи у кіосках.

Я два чи три рази купувала речі у переході, і вони були неймовірно комфортними, якісними. У результаті я отримала більше ніж могла б отримати після покупки у Zara.  Одразу потрібно дивитися на склад: у магазинах масмаркету часто зустрічається один поліестр, а от на ринку легко знайти якісні матеріали.

2. «Купила гарний одяг, але не носитиму – це на свято»

Ще один стереотип, який буквально забороняє педагогам вишукано вдягнутися на роботу, мовляв, це звичайний будній день, а одяг приготований для урочистостей.

Переважно день свята в принципі не настає і вбрання просто висить, або його на заплановану дату вдягати вже зовсім не хочеться.   

«Придбала новеньке – хай полежить»

Цей стереотип дуже схожий на попередній. Люди, які ним послуговуються, виправдовують себе тим, що потрібно спочатку доносити старе – це, так би мовити, «по-хазяйськи». Зрештою речі зношуються дуже сильно, втрачають форму і колір, а питання «Що одягнути?» залишається нерозв’язаним. Раціональніше носити все потроху – тоді й одягу більше, й зовнішній вигляд на висоті.

Ще у дитинстві, коли ми з мамою йшли на ринок купувати мені нові чобітки, я завжди мала вибір: піти одразу в них чи взяти з собою. Якщо я не вдягала взуття на місці, то носила його вдома – це був своєрідний ритуал. Я не розумію людей, які відкладають гарний одяг на потім. Якщо річ тобі подобається, навіщо чекати якогось примарного завтра? А раптом це завтра не наступить?

3. «Якщо я кожного дня вдягатимусь святково, то потім, коли захочу вдягнутися як зазвичай, усі помітять цей контраст»

Гарний вигляд потрібно мати кожного дня і водночас дотримуватися одного-єдиного правила – власного комфорту. Лише він допоможе відчувати себе казково у будь-якому одязі. Крім того, краще утриматися від покупки занадто святкового вбрання, якщо воно з розряду «одноденних».

Формуємо гардероб

На початку мого педагогічного старту я думала, що вдягатися потрібно дуже стримано: закриті сукні, класика на кшталт білий верх-темний низ – але мені у цьому було некомфортно. І тоді я зрозуміла, що мій гардероб не може перетворитися на склад «уніформ», коли не буде що вдягнути навіть на зустріч з друзями.

Насамперед гардероб повинен бути функціональним, «базовим», щоб речі можна було легко комбінувати між собою. Не варто забивати шафу зайвим одягом, який носився лише один раз за часів царя Гороха, і з цієї ж причини не потрібно скуповувати речі із шаленими знижками – не тому, що потрібні, а тому, що дешево. У такий спосіб гардероб перетвориться на склад хламу.

Якщо на поличці лежить річ, яку ти не вдягаєш протягом року, то вона тобі вже не потрібна.

Я не дуже люблю купувати речі, які точно не вдягну наступного сезону. Натомість намагаюся обрати те, що гарантовано носитиму довгий час. Інколи хочеться імпульсивно придбати модне вбрання, однак варто стриматися і купити щось базове, що личитиме до будь-якого образу. Якщо ти сам собі в певному одязі у дзеркалі не подобаєшся, не потрібно його вдягати, яким би супермодним він не був.


3 найшвидших луки, які завжди будуть виграшними:

  1. Біла футболка, чорні джинси, білі кеди/кросівки

  2. Правильно підібраний піджак, сукня, пояс (підбори не обов’язково).

  3. Правильно підібраний светр. Його можна накинути на плечі замість шалика, перетворивши на яскравий акцент.


Найбільше мені подобається поєднання класичного та кежуального стилю (casualstyle), а також стиль ґранж (grunge style). Джинси і біла сорочка – моя улюблена композиція. Мені здається, що в цьому образі будь-яка вчителька може виглядати по-справжньому класно.

Як щодо бюджету?

Якісний, стильний, багатогранний образ за бажанням можна створити й при мінімальному бюджеті. І думка про те, що вчительської зарплати не вистачить на гарне вбрання, насправді не відповідає дійсності.

Часом під моїми постами про одяг у фейсбуці пишуть: «Це, мабуть, одна з тих вчительок, яка отримує 4 тисячі доларів у місяць. Адже на 3 тисячі гривень неможливо мати такий вигляд». Звісно, я погоджуюсь з тим, що на одяг потрібні гроші, але не з тим, що на це не вистачає вчительської зарплати.

Основна проблема полягає не стільки у нестачі коштів, скільки у неправильному їх використанні. Так, не варто купувати дешеві джинси, які швидко розтягнуться, а краще купити дорогі й носити їх три-чотири роки.


3 правила, які допоможуть правильно розподілити бюджет і наповнити гардероб потрібними речами:

1. Собівартість одягу

Перед кожною покупкою потрібно замислитися: наскільки окупиться ця конкретна річ, скільки разів її можна буде вдягнути.

Коли я збираюсь щось придбати, я завжди думаю: «Ця річ коштує 2000 гривень. Скільки разів я її одягну, щоб вона окупилася?» Наприклад, я придбала піджак за 500 гривень і ношу його 2 роки, це одна з моїх найулюбленіших речей – і вона окупилася до однієї копійки, її вартість стала просто нульовою.

2. Сподобався дорогий одяг? Не купуй одразу

Буває так, що у магазині серед гори одягу раптом знаходиться дорога річ, яка припадає до душі з першого погляду. Однак варто зачекати два-три дні перед покупкою.

Якщо ти постійно думаєш про цю річ, уявляєш, з чим її одягнеш, як вона сидить на тобі – тоді можна купляти. Якщо ти забув про неї – вона тобі не потрібна.

3. За чим я йду до магазину?

Перед тим, як влаштувати шопінг, корисно визначитися з пріоритетами і зрозуміти, чого не вистачає у гардеробі. Одна з найбільших проблем – коли витрачена значна сума грошей, але при цьому немає що вдягнути. Потрібно уникати імпульсивних рішень.

Мене не лякають дорогі речі – дорогі, звісно, у моєму розумінні. Я заздалегідь придивляюсь до них і потроху відкладаю на бажане. Мій бюджет у цій ситуації не страждає абсолютно, бо я вмію правильно ним користуватись.   

Авторка фото: Ольга Кучер

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.