Створення єдиного інформаційного ресурсу освіти – найкраще рішення для України

Ресурси, які працюють у сфері освіти, мають бути акредитовані.

Дистанційний формат роботи продемонстрував безліч слабких місць сучасної української освіти. І трапилося це більшою мірою через відсутність злагодженої та єдиної інформаційної системи. Про створення такого ресурсу на своїй сторінці у фейсбуці розмірковує Юрій Зайцев, керівник проєкту «КУРС: Освіта».


Чому я вважаю створення єдиного інформаційного ресурсу освіти в державі шляхом інтеграції напрацювань наявних рішень найкращим?

 1 Досвід намагань розробити та впровадити подібний «Центральний ресурс» завжди закінчувалися крахом. На слуху «Відкритий світ» та НОЕП (так звана Національна освітня електронна платформа). Гроші роздерибанені, нічого не зроблено.

 2 ЄДЕБО не може виконати роль такого ресурсу, бо її «сфера відповідальності» чітко встановлена нормами закону «Про освіту».

 3 Сьогодні в Україні в освіті діє більше декількох десятків якісних порталів, які вже вирішили потреби користувачів в окремих напрямках. Наприклад – у наданні сервісів електронних класних журналів, методичних питань, виданні навчальної літератури (включаючи електронні форми надання контенту), підготовці освітніх статистик, документообігу тощо.

 4 Більшість користувачів (управлінців, вчителів та учнів) звикли до інструментів, з якими вони працюють. Більшість ресурсів за роки чи навіть десятки років роботи «відшліфовані» якщо не до бездоганності, то досягли досить високої якості. Відвідуваність багатьох сайтів освітнього спрямування сягає десятків тисяч юзерів на добу. Чи можливо їх «пересадити» на якийсь загальнонаціональний ресурс, а навіть якщо шляхом примусу і можливо, то чи доцільно?

 5 Ресурси, які працюють у сфері освіти, мають бути акредитовані (як мінімум на рівні наявності КСЗІ). Кінець кінцем, з ними працюють діти. Якщо деінде вже почали пересилати «домашні завдання» через ФБ або Tik-Tok – це поганий «дзвіночок». Серйозні іноземні компанії, на кшталт Google та Microsoft, мають свої представництва в Україні, їм не буде важко отримати необхідні акредитаційні свідоцтва (якщо МОН їх запровадить) на використання своїх продуктів. Хто не схоче цього зробити – чи мають вони працювати на українському освітньому ринку? Українські розробники також мають це зробити. Врешті-решт з’явиться бачення, що ми маємо «для освіти» від українських та світових програмістів та в якій якості.

 Мої пропозиції: 

  • «Запустити» робочу групу з 7 -10 фахівців (по 2-3 від «педагогів», тобто фахівців у цій сфері, ІТ-шників, «юристів» (експертів в нормативці), що опишуть наявні потреби, проблеми, можливості та шляхи їхнього вирішення).
  • Написати драфт «Бачення інтегрованої інформаційної системи у сфері освіти», де описати потреби, загальну архітектуру, сутності, що будуть в ній зберігатись, бізнес-логіку роботи з цими сутностями. Як результат – написати ТЗ з MVP, що дозволить запустити систему якщо не до 1 вересня, то хоч до Нового року. Паралельно писати загальне ТЗ на наступні 1-2-3 роки. Запуск модулів має відбуватися поетапно. На першому етапі – мінімальний функціонал та обсяг даних, що обробляються (зберігаються) з розумінням того, що він з часом буде розширюватись.
  • У МОН створити відділ (групу) з 2-3 класних спеціалістів у сфері як педагогіки, так і інформаційних технологій, «вибивши» відповідні ставки у Мінфіну або ж переформатувавши штат якогось із директоратів. Такі люди в нас є, тільки поклич. Доручити їм кураторство проєкту та загальну координацію дій.

Питання це давно назріло, і воно не розсмокчеться, бо роль ІТ, зокрема в освіті, з часом буде лише зростати, і вирішувати це завдання все одно доведеться.


Вас також можуть зацікавити такі матеріали:

Любомира Мандзій розповіла про ліквідацію малих шкіл і проблеми з інтернетом

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!