Новини
622
2 лютого 17:32

Шкільна форма в різних країнах світу: освітній омбудсмен про досвід, який вартий уваги для України

В багатьох країнах немає законів, які б на загальнодержавному рівні встановлювали обов’язковість шкільної форми, зазначив Сергій Горбачов  

Чому в багатьох країнах немає обов’язкової шкільної форми і яким має бути дрес-код, роз’яснив освітній омбудсмен Сергій #Горбачов на своєму офіційному сайті.

Як в Україні, так і багатьох країнах світу шкільна форма не є обов’язковою. Ставлення до шкільної форми та «дрес-коду» у країнах різниться і залежить насамперед від традицій, історичного й економічного факторів та правових аспектів.

Наприклад, у Польщі обов’язкову шкільну форму скасували ще в 1980-х роках через економічні проблеми. Коли почалось криза, виникли труднощі з придбанням шкільної форми. У 2006 році була спроба відновити форму, але вже у 2008 році вимогу про обов’язкову шкільну форму скасували остаточно.

У Німеччині та Швейцарії взагалі немає традиції носити шкільну форму, там вважають, що шкільна форма порушуватиме право учнів на особисту свободу.

У Німеччині навіть уникають виразу «шкільна форма», а замість нього вживають «шкільний одяг». Таке ставлення до шкільної форми в цій країні зумовлено насамперед історичним контекстом: шкільна форма для німців асоціюється зі спогадами про форму  Гітлерюгенда під час Другої Світової війни. А швейцарські медіа, із посиланням на цитату офіційного документа Швейцарської асоціації вчителів, зазначають: «Позитивний ефект від введення шкільної форми має занадто невизначений характер, ступінь же обмеження особистої свободи може бути при цьому надміру високим».

У США на загальнодержавному рівні обов’язковість шкільної форми не регулюється. Кожен штат проводить свою політику з цього питання. За даними ProCon.org майже кожна п’ята державна школа США (21%) вимагає від учнів носити шкільну форму, а на сайті Американської спілки захисту громадянських свобод наведено чимало судових кейсів, у яких здобувачі освіти відстоюють своє право на самовираження.

Оскільки грань між тим, де починається свобода самовираження учня й порушення його права на самовираження дуже тонка, Сергій Горбачов пропонує ознайомитися з цікавими порадами для державних закладів освіти щодо політики встановлення дрес-коду.

Гален Шервін, старша штатна юристка Американської спілки захисту громадянських свобод визначає такі поради для державних закладів освіти щодо політики встановлення дрес-коду:

  • дрес-коди не можуть бути дискримінаційними. Тобто коли визначаються вимоги до одягу, вони не мають відрізнятися залежно від статі або раси. Відповідно до Конституції та федеральних законів, що захищають від дискримінації в освіті,  школи не можуть базувати ні дрес-код, ні його застосування на статевих стереотипах;

  • школи не можуть дискримінувати учнів на основі сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності або гендерних проявів. Тому навіть якщо у школі діє політика гендерного дрес-коду, учні все одно повинні мати можливість носити одяг та зачіски, які відповідають їхній гендерній ідентичності;

  • дрес-коди не повинні застосовуватися  до певних груп учнів нерівномірно, оскільки можуть порушувати закони, що забороняють расову та статеву дискримінацію. Дрес-коди часто нерівномірно застосовуються до дівчат за носіння одягу, який вважається «відволіканням» уваги хлопців у класі.

  • школи не можуть дискримінувати учнів за погляди, які висловлюються через їхній одяг. Верховний суд визнав, що школярі державних шкіл не «втрачають своїх конституційних прав на свободу слова та вираження поглядів у школі». До всіх поглядів слід ставитись однаково, якщо вони не є непристойними та руйнівними. Якщо школа допускає носіння футболки з гаслами чи браслетів, вона повинна дозволяти їх незалежно від того, яке повідомлення вони висловлюють. Але школа може заборонити носити одяг із непристойними повідомленнями, що мають відвертий сексуальний характер, нецензурні образливі слова, закликають вживати наркотики, чи одяг, через який зривається проведення уроків або шкільних заходів;

  • учень, зокрема, має право носити одяг, що передає його політичні погляди чи релігійні послання. Наприклад, має право носити футболку, що протестує проти участі США у війні, схвалює чи критикує певного політика, підтримує соціальну проблему чи виступає проти неї, хустку чи хіджаб, якщо здобувач освіти — мусульманин, або перо, яке має культурне та духовне значення для племені, з якого походить учень;

  • створення кодексів догляду, що регулюють довжину волосся, прикраси або пірсинг вух, можуть порушити багато питань та прав учнів.

У підсумку омбудсмен зазначив, що держави надають державним і приватним закладам освіти автономію в цьому питанні. Кожен заклад самостійно визначає політику щодо зовнішнього вигляду учнів, але вона не має посягати  на особисту свободу учнів, порушувати їхні права на самовираження та дискримінувати їх, і встановлювати вимогу придбання шкільної форми для здобуття освіти. 


Вас також може зацікавити: Примусова шкільна форма - порушення прав учнів: роз'яснення освітнього омбудсмена

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.