(Не)нормальна гра у війну: як помітити ПТСР у дитини

Разом із війною в українському просторі з’явилися терміни та стани, розуміти та попереджати які — дуже важливо. Зокрема, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у дітей.

На які симптоми звертати увагу та як правильно підтримати дитину, поділився соціальний психолог Ілля Бачурін.

Передусім варто зазначити: постійний страх, втрата інтересу до зазвичай цікавої діяльності, емоційні потрясіння, труднощі з концентрацією уваги — це нормальна людська реакція на травму. Дитина, яка переживає це після травматичної події, не обов’язково страждає на посттравматичні стресові розлади, — пояснює психолог.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це стан психічного здоров’я, що піддається лікуванню, який може виникнути після того, як людина пережила або стала свідком травматичних подій. Наприклад, це могли б бути такі епізоди, як терористичний акт, бойові дії, сексуальне чи фізичне насильство, травми, за яких була загроза життю тощо.

Фахівець зазначає, що ПТСР у дітей містить явні попереджувальні ознаки та симптоми, які не спостерігаються за типової реакції на стрес.

Якщо дитина пережила або стала свідком травматичної події, дорослим треба слідкувати за такими ознаками:

• симптоми вторгнення (дитину турбують небажані спогади, думки, сни);

• уникнення та відмова (дитину явно щось турбує, проте вона відмовляється говорити про це, уникає контакту);

• порушення (гнів, проблеми зі сном);

• зміни в успішності у школі;

• оніміння/плоскість у вираженні емоцій.

Як і діти старшого віку та дорослі, діти віком до шести років можуть відчувати симптоми, пов’язані з повторюваними неприємними спогадами про подію та/або нічними кошмарами. Зміст снів не має чіткого зв’язку з подією, що травмує. Так само і спогади, які зазвичай виникають у грі, не завжди здаються спостерігачам неприємними. Це викликає сильний емоційний і фізичний стрес.

Симптоми ПТСР у дітей віком до шести років можуть включати:

• уникання розмов про травматичну подію та людей загалом;

• уникання дій, місць або фізичних нагадувань (дотиків) про подію;

• обмежена гра й «закрита» поведінка;

• втрата інтересу до речей і справ, які раніше викликали інтерес та приносили задоволення;

• втрата зв’язку із реальністю;

• дратівливість, спалахи гніву, навіть прояви жорстокості;

• пригніченість та/або буркотливість;

• підвищені істерики;

• підвищена пильність (дитина постійно «на варті»);

• перебільшена реакція переляку (смикання);

• проблеми зі сном і нічні жахи;

• труднощі з концентрацією уваги;

• проблеми з виявом турботи;

• регресія розвитку (втрата прогресу в туалетних звичках, нічне нетримання сечі, труднощі у використанні мови/вербальній комунікації тощо);

• занепокоєння про смерть у ранньому віці;

• незвичайна привʼязаність до вихователів;

• гра, що пов’язана із травматичними подіями і повторюється (передбачає повторне переживання травми).

Також дитину можуть турбувати фізичні симптоми, наприклад, частий головний біль або біль у животі та проблеми з травленням.

ПТСР діагностується лише в тому випадку, якщо симптоми зберігаються понад один місяць і негативно впливають на життя дитини. Пам’ятайте, що самодіагностика може бути небезпечною та призвести до неадекватного або неналежного догляду, — наголошує Бачурін.

Саме тому батьки чи вихователі, якщо помічають деякі з цих симптомів або один, який повторюється постійно, мають проконсультуватися у лікаря-психіатра або психотерапевта. Адже ігнорування ПТСР може призвести до серйозних наслідків у подальшому житті.

Нагадаємо, під час війни, перебуваючи у стані тривожності чи роздратованості, головне завдання кожного українця — не зациклюватися на негативі, від якого до депресії й нервового зриву один крок. Адже що глибше ми занурюємося в тривогу і страх, то важче виходити з цього стану. Психологи розповіли, як налаштуватися на новорічні свята під час війни та коли потрібно починати готуватися.