Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Особливості застосування антикорупційного законодавства у сфері освіти
»
Взяти участь Всі події
Новини
626
7 грудня 2022 о 15:48
pdf Роздрукувати

На часі: зарахування до школи дітей із ТОТ — лише з захистом персональних даних

Безпечна освіта школярів із тимчасово окупованих росією територій залежить від управлінського рішення міністра освіти, яке не приймається.

Під час повномасштабної війни Міносвіти дозволило вчителям, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не проводити уроки онлайн, бо це для них небезпечно. Проте якщо дитина на окупованій території хоче вчитися онлайн в українській школі, її батьки мають зробити скрін власноручно написаної заяви про зарахування в школу, яку потрібно передати класному керівнику.

Про це повідомляє співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник.

Класному керівнику, який невідомо де — цілком можливо, на тій самій окупованій території. Де до нього будь-якої миті можуть прийти окупанти і знайти дані всіх дітей, які мають сміливість вчитися в українській школі, — наголошує вона.

Невидимі діти — невидимі проблеми

Міносвіти подумало про безпеку вчителів, але не думає про безпеку дітей — не пропонує жодного механізму зарахування в українські школи, щоб не ставити дітей і батьків в небезпечне становище.

Експертка зауважує, що про це стало відомо після звільнення Херсона. Але ще 70% Херсонщини залишаються під окупацією, а загалом росіянами окуповано 20% території України. Тому питання безпеки навчання на ТОТ досі актуальне, але жодних ознак, що воно вирішується, немає.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зʼїздив у Херсон і повідомив, що українська освіта там не припинялася. Але якою ціною й які уроки нам треба винести з цього періоду, щоб підтримувати десятки тисяч дітей, які залишаються на все ще окупованих територіях, про це немає жодної суспільної дискусії.

Безпека дітей і те, чи вчитимуться вони в українській школі без ризику, залежить від управлінського рішення МОН. Але ним ніхто не займається, хоча закінчується вже 1-й семестр цього воєнного навчального року, — наголошує Коберник.

Вона нагадала, що було зроблено для шкіл на окупованих територіях: навесні їм дозволили достроково закінчити навчальний рік, щоб мати підстави закрити школи і не починати навчання за російськими програмами — у Херсоні росіяни намагалися відкрити школи за своїми програмами з травня.

Статистику кількості шкіл, які відкрилися і працювали за російськими програмами в травні та з вересня 2022 року, не публікують. Але вчителів шкіл, які не відкрили двері окупантам, вивели в простій, зберігши можливість платити українську зарплату. Більшість таких шкіл тою чи іншою мірою працювали онлайн, при цьому частина вчителів залишалася на окупованих територіях, а частина — виїхала на підконтрольні Україні території. Краще чи гірше — про безпеку вчителів подумали, про батьків і дітей — не зовсім.

Херсонка Світлана Горева, мама другокласника, тремтячим голосом розповідає: щоб залишитися на навчанні в українській школі, батьки мали написати власноруч заяву, вказати свої персональні дані та дані дитини, щоб бути зарахованими на навчання в школі, яка продовжувала дистанційне навчання за українською програмою.

Цю заяву треба було сфотографувати і відправити класному керівнику, який далі переправляв її адміністрації школи. Частина цих вчителів знаходилася на окупованих територіях.

Відповідно, всі ці скріни та персональні дані батьків і дітей будь-якої миті могли потрапити в руки окупантів. А іншої процедури зарахування — немає. Хочеш навчатися за українською програмою, числитися в українській школі — ризикуй.

При цьому треба розуміти, що вчителів на окупованих територіях шукали, їм погрожували, намагалися примусити йти працювати в школи за російськими програмами. Тобто якби гаджет такого вчителя перевірили російські військові чи ФСБ, це мало б наслідки для всіх нас, — говорить мати херсонського школяра.

Вона додала, що батькам чиновники Міносвіти пропонували дві форми навчання — дистанційну освіту або домашнє (сімейне) навчання. Розуміючи, що в Херсоні можуть бути перебої з інтернетом і зі світлом, Світлана обрала сімейне навчання. При цій формі батьки беруть на себе відповідальність за результати навчання.

Світлана навчала сина самостійно. Але було два предмети, де вона не могла допомогти сину, хоча має освіту вчителя початкових класів: інформатика й англійська мова. Зазвичай ці предмети викладає інший вчитель.

Але ці питання турбують матір учня менше, ніж безпекові питання з персональними даними, і вона дуже просить донести це питання до Міністерства освіти і науки.

Виходить, що про вчителів подумали, у них взяли заяви про простій і дозволяли не проводити уроки, якщо вони з тих чи інших причин не могли залишити окуповані території. Але діти мали виходити на онлайн-уроки, де б вони не перебували, — наголошує жінка.

Важливо: шифрування з метою безпеки даних дітей із непідконтрольних поки що територій

Іванна Коберник зауважує, що українські школи досі користуються нормами Наказу №438, який передбачає, що заява на зарахування/переведення на обрану форму навчання пишеться батьками (іншими законними представниками) на ім'я директора закладу освіти, який надає послуги обраної форми навчання, у довільній формі та подається будь-яким доступним і безпечним засобом зв'язку (електронна пошта, месенджери тощо) у сканованому вигляді або фотокопії. До заяви додаються фото або сканкопії документів.

Звичайна норма для звичайних часів, прийнятна для внутрішніх переселенців, але неможлива і небезпечна, коли батьки і діти живуть на територіях, де поки хазяйнує російська армія та ФСБ. Вона вимагає негайного перегляду, якщо ми хочемо зберегти десятки тисяч дітей для української освіти. Це при тому, що досвід, що робити, у МОН є — після 2014 року дані дітей, які з непідконтрольних територій вступали в українські виші, шифрували з огляду безпеки. Тому наразі це питання лише бажання чи небажання міністра освіти вирішувати проблему, — вважає Коберник.

За інформацією освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, робоча група ще влітку розробила і передала в МОН проєкт алгоритму дій щодо доступу до української освіти з окупованих територій. Проте ні запропонований робочою групою, ні інший оприлюднений проєкт так і не був.

Міністр освіти може скільки завгодно казати «Безпека насамперед», але поки бюрократія вимагає від батьків ризикувати безпекою дітей. Якщо МОН не здатне запропонувати рішення, можливо, суспільна увага приверне до цього питання Мінцифри. Варіантом могло б бути зарахування дітей через Дію — хоч якийсь спосіб не залишати небезпечних скрінів і фотографій заяв, — вважає Коберник.

Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення росії освітяни, які не пішли на співпрацю з окупантами і виїхали з тимчасово окупованого рашистами селища Мирне Мелітопольського району, що у Запорізькій області, продовжуть освітній процес дистанційно. Проте за свою роботу вони не отримують понад вісім місяців зарплатні.

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.