Не знають, що таке «яловичина». Як проблеми із читанням у школярів впливають на НМТ?

Українські школярі мало читають, що впливає на їхню успішність та результати НМТ. Про це пише редакторка відділу освіти «Дзеркала тижня» Оксана Онищенко. Проаналізувавши звіт УЦОЯО, журналістка дійшла висновку, що більшість українських учнів перейшли на літературне «швидке харчування». Діти читають не книжки, а їхні короткі перекази або критику.

Онищенко підкреслює, що Україна зіткнулася не лише з кризою природничої освіти, а й гуманітарної, зокрема це видно за результатами складання НМТ з літератури. З цього предмета, як і з фізики, математики, хімії, більшість абітурієнтів отримали нижчі за середні бали.

Як показують результати тестування, дітям легко даються завдання, де потрібно побачити те, що лежить на поверхні, наприклад, вловити настрій твору або визначити, що лірика є інтимною. Натомість складніше даються завдання, де потрібна аналітична робота з текстом.

Правильно співвіднести тему твору з літературним героєм змогли лише 25% вступників. Установити відповідність між персонажем і його життєвим кредо — 17%. Причому 37% учасників у першому завданні та 27% у другому не утворили жодної правильної логічної пари. Настрій поезії правильно визначили 70% учасників, інтимну лірику розпізнали 80%. Але коли треба було порівняти уривок із твором зі шкільної програми або застосувати знання з теорії літератури, частка правильних відповідей падала до 30—40%.

Насправді звичка не читати книжок і невміння осмислено працювати з текстом непомітно, але відчутно б’ють по успішності з усіх інших дисциплін — зокрема й точних наук, — пише Онищенко. 

У математиці частина помилок виникала не через складність обчислень, а через те, що вступники неправильно читали умову. Наприклад, у геометричному завданні, де потрібно було знайти площу конкретної фігури, правильну відповідь дали лише 37% учасників, а інші не зрозуміли, площу якої саме фігури потрібно вирахувати.

На тесті з історії України вступники губилися у великих фрагментах документів і не завжди помічали слова-маркери — імена, географічні назви чи характерні для певної епохи поняття. А в географії  через малий словниковий запас, який теж залежить від читання, труднощі виникали навіть із розумінням деяких слів  в легендах карт, зокрема «яловичина» та «вовна».

Проблема літературної освіти давно вийшла за межі дискусії про «любов до художньої літератури». Йдеться про базову гігієну мислення: здатність утримувати довгу умову, визначати головне та бачити контекст. Без цієї навички розраховувати на якісну освіту просто неможливо, — пише Онищенко.

Титульне фото: Magnific