Кандидати в мовні омбудсмени презентували свої програми

Три кандидати на посаду мовного омбудсмена презентували свої програми під час засідання Уряду.

Зараз на посаду претендують Святослав Літинський, Світлана Бронікова та Тарас Кремінь.

Світлана Бронікова

Кандидатка від Міністерства культури. Докторка наук із державного управління, кандидатка філологічних наук, завідувачка кафедри мовної підготовки і комунікації в публічному управлінні Національної академії державного управління при президентові України.

Найпершим кроком у роботі омбудсменки Бронікова бачить нівелювання підстав для мовних спекуляцій серед політиків.

За її словами, політики не один рік замість розвитку державної мови захищали себе. Зокрема, вони використовували поняття «рідна мова», наголошує кандидатка.

Рідна мова – це мова родини, мами, а вона – не завжди українськомовна.

Отже – "ні" політичним спекуляціям, "так" конкретним діям щодо сприяння функціонування української як державної у всіх сферах суспільного життя.

Наступним кандидатка бачить активізацію дії закону та усіх його механізмів. Для цього необхідно створити секретаріат, команду, що усвідомлюватиме свою місію. Кандидатка підкреслила, що необхідно також чітко окреслити функції кожного в команді, визначити чіткі напрямки діяльності та організувати робочі процеси.

І третім кроком Бронікова називає рутину.

Спланована, повсякденна дія уможливлює зміну.

Святослав Літинський

Кандидат від Міністерства юстиції України. Доктор філософії з фізико-математичних наук, викладач, активіст та громадський діяч. Багато років займається захистом української мови.

Літинський  підкреслює, що єдиними законними завданнями омбудсмена є захист української мови та захист прав громадян на отримання інформації та послуг державною мовою.

Кроки на 2020-2022 рік на посаді:

  • за 2-4 місяці запустити секретаріат;

  • проводити роз’яснювальну роботу й серед посадовців, й серед представників приватних компаній. За словами Літинського, необхідно вести велику роз’яснювальну кампанію, щоб пояснювати вимоги закону всім, кого він стосується;

  • співпрацювати з Кабміном. Створювати пам’ятки чи листи-роз’яснення до Закону;

  • працювати з народними депутатами, щоб охороняти закон;

  • проводити моніторинг виконання закону та розглядати звернення громадян.

Літинський також наголосив, що Кабінет Міністрів України та Міністерство культури регулярно порушують законодавство. Зокрема, й цього разу. Кандидат нагадав, що за законом, подання кандидатур на посаду мовного омбудсмена мало завершитися 5 червня, що зазначено у статті 50 Закону України про «Про забезпечення функціонування української мови як державної», пункт 3. Натомість Міністерство культури зробило своє подання тільки 30 червня.

Літинський підкреслив, що кандидатка від Мінкульту може повністю відповідати цій посаді, але порушення процедури подання нівелює це.

Тарас Кремінь

Кандидат від уповноваженої з прав людини. Кандидат філологічних наук, політик. У 2014-2019 році був народним депутатом та очолював підкомітет з питань освіта та науки.

Кандидат пропонує створити Державну програму сприяння опануванню державної мови. За його словами, треба максимально сприяти поширенню мови, творчих ініціатив та започаткувати безкоштовні мовні курси з вивчення української. Кремінь підкреслив, що в багатьох регіонах і цим займаються волонтери, а має підтримувати держава.

Крім того, за словами кандидата в омбудсмени, потрібно співпрацювати з закладами освіти та науки, адже саме там має розвиватися, захищатися та вивчатися українська мова.

Далі потрібно підготувати пропозиції щодо підвищення ефективності державної політики у сфері мови, наголошує Кремінь. А це і законодавча робота, і реалізація та моніторинг державних програм, що націлені на розвиток та підтримку української мови.

Ще одним етапом роботи кандидат виокремлює розгляд скарг.

Я думаю, що тільки консолідовано, толерантно, культурно, чесно, об’єктивно ми повинні захистити цю мову.

Кремінь підкреслив, що у роботі мовний омбудсмен має стояти на боці закону, боротися за його реалізацію.

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.