У Непалі директор школи врятував життя понад 900 учнів від повені. Деякі ЗМІ повідомляють про 1643 дітей, врятованих освітянином. Він евакуював їх за 10 хвилин до того, як вода змила будівлю школи. Репортаж про це зробило ВВС.
Все почалося з того, що Раджендра Даваді, який керує середньою школою в районі Нувакот, о 09:10 отримав чотири дзвінки від різних людей із попередженням, що наближається повінь. Даваді наказав негайно всім евакуюватися — дітям бігти на височину, а шкільним автобусам, які продовжували довозити учнів, негайно розвертатися і покидати район.
Ранджендра Даваді дає інтерв'ю ВВС
Якби ми не прийняли швидкого рішення, якби це сталося на 10 хвилин пізніше, ми всі — включаючи студентів і мене — не змогли б поговорити з вами сьогодні, — сказав Давалі.
Офіційних даних про повінь від органів влади у директора не було. Але до нього прибіг один із батьків і сказав, що «наближається велика повінь», тому він забирає доньку. Школа знаходилася всього за 60 метрів від річки, тож директор вирішив не зволікати. Навіть якщо повені не буде, це коштуватиме один змарнований день занять, але, можливо, врятує сотні дітей.
Учні школи встигли врятуватися за лічені хвилини.
Школа до та після повені. Фото: BBC
Безпосередньо перед початком повені ми були в класі й навчалися. Вчителі зібралися в одному місці і спочатку не мали уявлення, що сталося. Через п’ять хвилин вони повідомили нам про повінь і попросили нас повернутися додому, — розповіла 16-річна Юніша.
Учні та вчителі спочатку піднялися на найближчу гору, перш ніж попрямувати до сусіднього села. Через перекриття доріг та порушення транспортного сполучення багато хто залишався в скрутному становищі протягом двох ночей, перш ніж до них дісталися рятувальники. Директора та Юнішу, які обоє живуть через річку від школи, зрештою доставили повітряним шляхом назад до їхнього рідного села.
Тим часом батьки відчайдушно намагалися зв'язатися зі своїми дітьми та родичами. Батько Юніші Юбарадж Аматья, коли почув про повінь, негайно попрямував до школи.
За кілька хвилин я помчав до школи моєї доньки, і побачив повністю знесений повінню ринок біля школи. Тоді я подумав, що моєї доньки більше немає. Я був так наляканий, зупинив скутер, була повінь, але я не міг подумати про повернення без доньки, — згадує Аматья.
Майже годину він не знав, чи жива дитина, і безуспішно телефонував їй. Нарешті зв'язок з'явився, і Юніша відповіла.
Директор школи Даваді каже, що якби місцева влада попіклувалася про системи оповіщення, зокрема сирени, це могло б допомогти людям швидше реагувати на загрозу. Адже якби не його рішення про оперативну евакуацію, ніхто з дітей би не вижив. Якби він вирішив почекати до кінця уроку о 9:30 (а жодних офіційних сповіщень про катастрофу не було), то школу змило б разом з учнями.
Наразі вже відомо, що катастрофічна повінь у Непалі забрала щонайменше 794 життя. Ще тисячі людей залишаються зниклими безвісти.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
