ДПА для 9-х класів: завдання з основних предметів

Підсумкова атестація в основній школі передбачає письмову перевірку знань з трьох дисциплін (2 обов’язкові та одна – за вибором педагогічної ради школи):

• Українська мова;
• Математика;
• Предмет на вибір.

Який формат завдань для державної підсумкової атестації ухвалило Міністерство освіти і науки для обов’язкових предметів? На що варто звернути увагу під час укладання завдань та під час проведення іспиту? Розповідаємо про особливості конструювання змісту завдань, методику проведення атестаційної роботи й системи оцінювання обов’язкових дисциплін та розкладаємо усе по поличках.

Українська мова

Державний іспит з української мови для дев’ятикласників відбуватиметься у формі диктанту. Текст для іспиту укладатимуть вчителі закладу освіти, а затверджуватиме директор або уповноважена особа. На розсуд викладацького складу, можна підібрати декілька варіантів текстів.

 Вимоги до диктанту: 

• текст має містити 160-170 слів (враховуються як самостійні, так і службові частини мови);
• тематика має відповідати соціокультурній змістовій лінії навчальної програми;
• на його проведення відводять 1 астрономічну годину (відлік ведеться від початку читання вчителем тексту).

Важливо! Не забудьте на дошці записати вид роботи й назву тексту.

 Методика проведення диктанту 

Основні правила проведення диктанту лишаються незмінними, однак під час державної підсумкової атестації мають певні особливості. Розглянемо поетапно як варто провести ДПА з математики:

1. Вчитель зачитує увесь текст. Після цього педагог не дає жодних пояснень щодо змісту диктанту, лексичного значення слів, правописних особливостей;
2. Викладач читає перше речення, учні уважно слухають;
3. Перше речення диктується для запису частинами, як правило, один раз;
4. Учитель читає речення повністю з метою перевірки;
5. Пункти 2-4 виконуються для кожного речення тексту.
6. Після запису всього тексту учитель читає його ще раз, роблячи триваліші паузи між реченнями, надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Важливо! Викладач обов’язково акцентує увагу на місцях поділу тексту на абзаци.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

 Система оцінювання ДПА з української мови 

Результатом написаного учнем диктанту має стати єдина оцінка, що включає оцінювання основних критеріїв:

1. Орфографія;
2. Пунктуація;
3. Знання винятків з правил.

Результати атестації не враховуються під час виставлення річної оцінки з української мови.

 Особливості оцінювання школярів: 

• орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
• повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою;
• однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах – вважаються різними помилками;
• орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не враховують.
• за помилку не вважають неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
• за наявності в диктанті більше п’яти виправлень – оцінка знижується на один бал.

 Детальніше про негрубі помилки 

Для того, щоб правильно оцінити диктант, важливо розуміти різницю між грубими та негрубими помилками. Тож, що таке негруба помилка? Це:

• винятки з усіх правил;
• написання великої букви в складних власних назвах;
• правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками;
• заміна одного розділового знака іншим;
• заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший;
• випадки, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …);
• пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності.

Математика

Для проведення підсумкової атестації з математики учителі мають підготувати не менше 10 варіантів контрольних робіт (якщо кількість учнів в класі менша, то готується один варіант на кожного учня). Завдання укладаються за чинними програмами: «Математика. 5-9 класи» та «Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів», затверджених профільним Міністерством.

Державна атестація з математики проводиться впродовж 135 хвилин для учнів загальноосвітніх класів та 180 хвилин для учнів класів з поглибленим вивченням математики.

 Особливості укладання завдань 

Іспит з математики матиме 3 частини.

Перша частина
Вона складатиметься з 10-12 завдань у тестовій формі. Для кожного завдання МОН рекомендує подати 4-5 варіантів відповіді, лише одна з яких є правильною. Тестове завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана лише одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити аргументи, що пояснюють його вибір.

Друга частина
Міститиме 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записана правильна відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках.

Третя частина
Може складатися з 3-4 завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання цієї частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв'язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель, відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань з якими учні завчасно ознайомлені.

Для класів з поглибленим вивченням математики може бути додана четверта частина роботи. Її рекомендують скласти з 3 завдань, що відповідають програмі поглибленого вивчення математики.

Важливо! У кожній частині атестаційної роботи МОН рекомендує поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1.

 Оформлення атестаційної роботи 

Завдання третьої та четвертої частин іспиту учні обов’язково виконують на аркушах зі штампом загальноосвітнього навчального закладу.

 Система оцінювання 

При оцінюванні підсумкової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (а саме Додатком №2).

Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють. Результати атестації не враховуються під час виставлення річної оцінки з математики.

Вимоги узято з «Порядку проведення державної підсумкової атестації», наказу МОН «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту» та листа МОН «Щодо методичних рекомендацій про проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 навчальному році».