і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Вчимося дружити. Шлях до ефективної комунікації
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд

Чи можна змушувати дітей робити домашнє завдання?

Чому діти не люблять робити уроки, і чи повинні батьки втручатись у цю ситуацію? Відповідають експерти.

Чому дитина не хоче робити домашнє завдання? Відповідей на це запитання може бути безліч. Можливо, дитина не може осилити об’єм інформації, або їй не подобається цей предмет. Чи може батьки сильно тиснуть на дитину і змушують її весь день сидіти і робити домашнє завдання. Інколи дитина просто не може зібратися думками, її щось турбує і вся її увага зосереджена не на виконанні «домашки».

Якщо у початкових класах об’єм домашніх завдань мінімальний, то у процесі зростання дитини, відповідно, збільшується і кількість завдань. «Всеосвіта» вирішила порадитись із фахівцями, і дізнатись їхню думку стосовно того, чи мають право батьки змушувати дитину робити уроки? Чим потрібно мотивувати школярів до виконання домашнього завдання?

 Сергій Цвєтков, виконавчий директор ГО «Міжнародний Центр Батьківства» 

Я би розпочав з того, що нам важливо визначитись з тим, що означає «виконане домашнє завдання»? А вірно відповісти на це запитання можна, якщо розуміти ціль задля якої воно дається. Не вірно розуміти ціль виконання домашнього завдання, як «отримання гарних оцінок», бо оцінка має лише заміряти ступінь прогресу дитини в тій чи іншій дисципліні. Тобто, дорослі мають бути зацікавлені в розвитку дитини, а не у її відповідності нашим амбіціям чи то страхам втратити статус «гарних батьків» чи «гарних вчителів».

З таких міркувань метою виконання домашнього завдання має бути: «допомогти дітям і вчителю зрозуміти, які навички відсутні, а які потребують поліпшення». У такому випадку відповідальність батьків за виконання дитиною домашнього завдання має обмежуватись тим, щоб вони слідкували, аби дитина приділила належний час для виконання домашнього завдання, а не перевіряли стан його виконання і поготів більше не виконували завдання замість дитини.

Перевірка домашнього завдання – це відповідальність вчителя, і саме у взаємодії з вчителем слід визначитись, чи відповідають домашні завдання рівню здібностей дитини і які є можливості для того, щоб її «підтягнути», а, можливо, і підлаштувати навчальний процес під неї.

Так само важливо пам'ятати, що є вікові обмеження у тому, скільки часу дитина може приділити виконанню домашнього завдання. Так, Національною асоціацією освіти США і Національною асоціацією батьків і вчителів США, рекомендовано «правило 10 хвилин». Тобто, для 1-го класу час,  який дитина має приділити виконанню домашнього завдання має складати 10 хв, для 2-го класу – 20 хв і так до 120 хвилин у 12-му класі. А для дітей дошкільних закладів освіти взагалі рекомендовано відмовитись від практики домашніх завдань.

Тому відповідальність батьків і вчителів полягає в тому, щоб, передусім, зацікавити дитину до навчання. Викладання матеріалу і методи його засвоєння мають бути креативними і різноманітними, а час, який відводиться на виконання домашнього завдання має враховувати вікові обмеження дитини. Виконання завдання дитиною має бути не самоціллю, а засобом для аналізу її поступу.

 Софія Матлавська, Асоціація Гайдів України (голова національної Ради АГУ) 

Я викладаю математику у школі, і в мене є учні, які із захватом виконують домашнє завдання, при чому, постійно. А є школярі, які інколи відмовляються. Домашнє завдання не передбачені програмою школи, тому діти можуть його не виконувати, проте вони розуміють, що повторення – допомагає засвоєнню і розумінню матеріалу. Саме повторення допомагає перевести знання із короткочасної памяті в довготривалу.

І саме важкі та нові завдання стимулюють утворення нових нейронних зв’язків. 

Навчатись – це обов’язок дитини. Якщо ви волієте бачити довкола себе у майбутньому свідомих і відповідальних людей, потрібно привчати дітей до цього з дитинства. Викладач – не аніматор і він не розважає дитину, а допомагає зрозуміти новий матеріал, адже через пізнання різних предметів дитина може сформулювати власне бачення світу і зрозуміти чим їй  подобається займатись. Батьки мають право обговорювати з дітьми все, що хочуть проте «підривати» авторитет вчителя – ні. Викладач має тримати увагу всього класу, і для цього його мають поважати.

 Олена Концевич, ведуча, журналістка «Вголос ФМ» 

Багатьом дорослим не подобаються їхні начальники, але це не мотивація, аби не ходити на роботу.

Дитині потрібно пояснити, що ходити до школи і робити те, що від неї там вимагають, – це її основний обов'язок, і вона повинна ставитись до цього серйозно.

Для батьків та дітей, котрі не готові до вказівок вчителів та піддають їх компетентність сумніву, існує анскулінг.

Довідково: 

Анскулінг – це один з варіантів домашнього навчання. Анскулінг не передбачає обов'язковості будь-яких систематичних індивідуальних або колективних занять з вчителями. 

Термін «анскулінг» придумав і використав у1970-х роках педагог Джон Холт. 


Нагадуємо, раніше Всеосвіта писала про те, чи повинні батьки заповнювати шкільний щоденник. 

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти